Перейти до вмісту

Плевако Микола Антонович

Матеріал з Вікіцитат
Плевако Микола Антонович
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Мико́ла Анто́нович Плева́ко (27 листопада (9 грудня) 1890, Дворічна — 11 квітня 1941) — український літературознавець, бібліограф. Автор академічного двотомника «Хрестоматія нової української літератури».

Цитати

[ред.]

З Curriculum vitae (28 листопада 1918 р.)

[ред.]
  •  

Після смерти великого громадянина Б. Грінченка М. Плевако, котрий уважав його й своїм учителем і високо цінив його діяльність літ[ературно]-наукову та громадську, написав про його книжку, що вийшла року 1911-го п[ід] н[азвою] «Життя та праця Б. Грінченка»[1].

  •  

Під час святкування 100-х роковин з дня народження основоположника нової укр[аїнської] літ[ератури] в Галичині М. Шашкевича М. Плевако написав книжечку «Про Шашкевича й відродження галицьких українців»[1].

  •  

Сподіваючись кращих часів для української науки, він тим часом в своїх наукових заняттях головну увагу звертає, як і раніш, на українське письменство, надто ж на нову літературу, але тільки в останні часи, з заснуванням на Іст[орико]-Філ[ологічному] Фак[ультеті] Харк[івського] Ун[іверсите]ту катедр укр[аїнської] мови, письменства та історії міг заявити про це факультетові і прохав перевести його на укр[аїнську] катедру[2].

  •  

Діяльну участь мусив узяти М. Плевако в справах освітних на Харківщині як член Ради Харк[івської] «Просвіти» і місто голови видавничої секції її. В кінці 1917 р. надруковано його книжку «Що таке Просвіта і як її заснувати». В тім же 1917 році брав участь у влаштуванню курсів українознавства для вчителів народніх шкіл Харківського повіту і м. Харкова, викладав мову та іст[орію] укр[аїнського] письменства на зазначених курсах та ще в Катеринославі, Славьянську й Куп'янську[2].

  •  

В останній час, несучи обовязки директора Харк[івської] 7-ої ім. Б. Грінченка гімназії та голови учительських нарад по виробленню програмів по предметах українознавства, М. Плевако займався студіюванням іст[орїі] укр[аїнського] письменства та складанням підручників, з котрих друкуються нині такі: 1) Хрестоматія по новій українській] літературі для шкіл учительських і середніх, з передмовою-оглядом іст[орії] укр[аїнської] літ[ератури] і біографіями письменників. 2) Бібліотека нової української літератури — складна хрестоматія з вибраних творів українського] письм[енства] від Котляревського до наших днів. 3) Короткий огляд нової укр[аїнської] літ[ерату]ри[3].

З Curriculum vitae (5 листопада 1919 р.)

[ред.]
  •  

З переїздом до Кам'янця, після обрання мене прив[ат]-доцентом по катедрі нової української] літератури в Кам['янець]-Под[ільському] університеті з 1-го січня 1919 р., читаю лекції в унів[ерситеті] і на ріжних учительських курсах. Був також редактором видавничого відділу Подільської губернської Народної Управи[4].

Твори

[ред.]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]
  • Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3