Анна Хома

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна Хома
Anna Khoma in Vinnitsya, March 2013.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Анна Хома (Харчевська, нар. 1 березня 1976, Московська область) — українська письменниця, медик, психолог.

Цитати[ред.]

  •  

Життя не закінчується, коли приходить біль. Життя закінчується, коли нічого вже не болить[1].

  •  

Для того, щоб повірити в Бога, треба зустрітися з Його ворогом[1].

  •  

А сумнів – то така зараза, яка може зробити те, чого не зроблять тисячі ворогів. Може вбити тебе зсередини[1].

  •  

Ніхто не може знати про злочин більше, ніж злочинець[1].

  •  

Гроші — це не тільки зло, як говорили ті, хто їх не мав. Це також можливість створювати красу[1].

  •  

Заберіть у чоловіка матір, мрію і сонце — що в нього залишиться? Темрява[1]

  •  

Не одного хлопа могла би врятувати освіта. Тому, мабуть, держави так рідко дають доступ простому люду до якісної освіти[1].

  •  

Коли брешеш, то роби це так, щоб навіть твоя совість повірила[1].

  •  

Дуло карабіна не любить неслухняних[1].

  •  

Історія найрідніших тобі людей, які так само жили, любили, ненавиділи і вмирали, вартувала, щоб про неї написали книгу. Кожне життя цього вартує[1].

  •  

Ніхто не любить зрадників. Навіть Христос. Хоча й прощає їх[1].

  •  

Прикмета є: коли дуже зле, то має бути добре, а коли добре, то чекай лиха[1].

  •  

Цвинтар без тебе був би порожнім[1].

  •  

Не сподівався, що зможу так легко говорити людям усе, що думаю. Виявляється, правда набагато простіша за брехню[1].

  •  

Скажу я вам, коли є робота, час спливає непомітно. Усі наче про це знають, але очі бояться і руки опускаються, коли розумієш: цієї роботи так багато, що значно легше відкласти її на завтра, а завтра – на післязавтра… Але коли одного разу берешся і робиш усю роботу, щось всередині тебе тішиться, як ненормальне. Перемога над собою виявляється куди важчою і важливішою, аніж перемога над цілою армією ворогів[1].

  •  

Різні в нас дороги. Я битимуся до останнього. За тебе теж[1].

Примітки[ред.]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т Анна Хома. Лемберг. Під знаменами сонця. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. — 302 с. — ISBN 978-966-14-7687-4


Bookmark-new.svg