Дем'ян Наливайко

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дем'ян (Даміан) Наливайко
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії

Наливайко Дем'ян (Даміан) (пом. 1627) — український православний церковний діяч і письменник, діяч Острозького культосвітнього осередку, придворний священик князя Костянтина Василя Острозького, викладач Острозької школи, старший брат Северина Наливайка.

Цитати[ред.]

Із твору «Лямент князів Острозьких», 1603 р.[ред.]

  •  

Гнів держати — вам самим те нічого не поможе[1].

  •  

Як котра розкіш тут на світі чоловіку смакує,
Від тої по смерті гіркістю прикро струмує[1].

  •  

Учинився на віку моїм усього день один,
У котрому мав стільки перемін, як у дні годин[1].

З книги «Ліки на оспалий умисел людський», 1607 р.[ред.]

  •  

Часе неокуплений, часе мій безцінний,
Надто у скупу вагу даний для людини[1]!

  •  

Не осмілюся час я в потім одкладати,
Бо того не певний я, де й коли вмирати[1].

  •  

Письмо Бог неписане дав —
Сумління, щоб кожен подбав:
Усі прочитав свої справи,
Судивши себе без обави[2].

  •  

Коли сад, що з нього плоди заживають,
Старіє, то інші дерева зростають.
Так само подібні подібних народять,
Все чесне і добре зі світу не зводять[2].

  •  

Що чинить батько, те й сину охота[2].

  •  

Коли ж із потомством живеш ти у злостях,
Загине і пам'ять, і спокій у костях[2].

  •  

Умійте з дитинства направить науку,
Даватимеш приклад — піде тобі в руку[2].

  •  

Як добрий ти будеш, то слава пригідно
В нащадку заквітне, не зникне безслідно[2].
Ти — злий, хай нащадок на власне старання
До доброго має в житті цьому дбання[2].

  •  

Як син ти, наслідуй благого вітця,
Як батько, паси, бо твоя це вівця[2].

  •  

Як буде в малому — є в більшому мірність[2].

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7


Bookmark-new.svg