Коли ж із потомством живеш ти у злостях,
Загине і пам'ять, і спокій у костях[2].
Умійте з дитинства направить науку,
Даватимеш приклад — піде тобі в руку[2].
Як добрий ти будеш, то слава пригідно
В нащадку заквітне, не зникне безслідно[2].
Ти — злий, хай нащадок на власне старання
До доброго має в житті цьому дбання[2].
Як син ти, наслідуй благого вітця,
Як батько, паси, бо твоя це вівця[2].
Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7