Виведуть тебе з того блуду, якщо ти сам того захочеш[2].
Не суди, аж поки сам не переконаєшся і не пересвідчишся. Все випробовуйте, що є краще, і того дотримуйтеся[2].
Більшу злість на того мають, хто не дасть собі кривду чинити і хто проти недруга міцніше стоїть і переступи його краще знає і відверто всьому світу відкриває[2].
Антихрист має знищити всі знаки і пам'ятки християнської віри[2].
Антихрист названий людиною гріха тому, що має помножувати всі гріхи і несправедливості, а все, що є добрим, має псувати і знищувати. Отже, ті, хто рятує і розширює царство гріховне, певно є слугами антихристовими[3].
Цe є вроджена риса кожного, що в собі ніхто злого нічого не бачить, швидше побачить це в комусь іншому[3].
Не для того маємо сповідатися з гріхів, щоб Бог не міг про них знати, а для того, щоб самі себе засудили і засоромилися своїх злочинів[3].
З «Листа до князя Костянтина Острозького», 1598 р.
Кожному талант певний дано, аби ним, якнайбільше працюючи, примножував його[3].
Не є річ справедлива, аби через людину відкидали Божу справу, а Богом самим гордили[3].
Світлий ти знатністю, багатством, величністю, достойністю та поважністю, все те добре відаю, бачу й величаю тебе над багатьма, однак загальна є вся суть твоя з численними смертними[4].
Як же довго заживатимемо тієї неприязні, яка в короткому часі може до смерті довести! І як довго спільним незичливцям даватимемо привід, аби могли щодо нас щось супротивного мовити і сверготаги? Чи не ліпше поєднатися і руки собі подати[4]!
Хто ж не відає, які є великі грубіянства й забобони в московському народі[4]!
Ці волять радше життя розпусне провадити в суворій неволі» ніж бажати чесної смерті зі своєю славою[4].
Так їхні звичаї зіпсовані, що самі собі і своїм нітрохи не хочуть вірити[4]!
Смерть страх народжує, а страх відтак нікчемних, порожніх, лінивих та бридких[4].
Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
