Російська пропаганда
Російська пропаганда або кремлівська пропаганда[1][2] — російська державна інформаційна політика, спеціальні інформаційні заходи («спецоперації»[3], «політичні технології»[4]) та конгломерат відповідних державних органів та установ, які під виглядом «суспільного інформування» займаються психологічною обробкою населення Російської Федерації, а також населення інших країн — в першу чергу країн пострадянського російськомовного простору та російської діаспори[5][6][7]. Також об'єктом російської пропаганди є іншомовне населення у США, ЄС, арабських країнах, тощо[8][9][10]. Загалом російська пропаганда розповсюджується щонайменше 40 мовами світу у 160 країнах[11].
Цитати
[ред.]Бачиш якийсь фейк і думаєш: боже, ну хто в це може повірити? Оце була типова російська пропаганда. Як вони працювали? Знаходили тріщину в суспільстві — щодо мовного питання, вакцинації, але головне, щоб були великі групи людей, які мають різну думку. І коли ця тріщина знаходилась, вони створювали відверту брехню, аби роздерти суспільство на кілька частин. І з цими уламками суспільства вели роботу через свої канали, частина з яких відверто брендовані Росією (наприклад, Russia Today), але більшість навпаки — приховані[12]. |
|||||
| — Оксана Мороз |
Зараз в інфополі багато знецінених сенсів, російська пропаганда намагається переконати кожного з нас, що правди немає, що нікому не можна вірити, що все скомпрометоване й ні на що не можна опиратися. І голос дисидентів може стати противагою цьому хаосу, бо це саме той випадок, коли гідність, відважність, відповідальність і справедливість, про які ми так любимо говорити, має людське обличчя[13]. |
|||||
| — Дарка Гірна |
Пропаганда в Росії — це вже сфера досліджень психологів, а не спеціалістів із комунікації. Російське суспільство перебуває у стані, який можна порівнювати зі станом наркомана. Коли він підсів на певну голку — в цьому випадку інформаційну — він уже не може без неї існувати, а якщо не отримує дозу, в нього починається ломка. Будь-яке донесення правди — це намагання забрати в них голку і спричинити ломку. Вони просто роблять усе, щоби зберегти свою рамку бачення світу[12]. |
|||||
| — Оксана Мороз |
Російська пропаганда використовувала чутки й раніше, але зараз почала витрачати значно більше ресурсів для їх поширення, розраховуючи на те, що вони стануть основою інформаційного поля. До цього долучаються й російські блогери, які на словах виступають проти Путіна, але транслюють меседжі, вигідні російській пропаганді[12]. |
|||||
| — Оксана Мороз |
Щодо Кремля, то з викривленням фактів у нього довга історія. У російській мові навіть слово «дезінформація» означає саме свідомий обман. Сталін увів його в ужиток, щоб звучало по-іноземному — з тим підтекстом, що саме капіталістичні країни винайшли цей підступний метод[14]. — З книги «Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією» |
|||||
| — Еліот Гіґґінз |
Радянський уряд вважав «активні заходи» — зокрема політичні вбивства, фальсифікації та пропаганду — засобами зовнішньої політики. Активні заходи стали не такими активними після падіння комуністичного режиму, але вихованці тієї системи просто так не здалися[14]. — З книги «Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією» |
|||||
| — Еліот Гіґґінз |
Путін став офіцером КДБ 1975 року і прослужив там шістнадцять років. 1991-го він отримав звання підполковника і посаду заступника мера Санкт-Петербурга, згодом став директором ФСБ. 1999 року Путін почав виконувати обов’язки президента РФ, і «активні заходи» знову стали характерною складовою російської держполітики[14]. — З книги «Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією» |
|||||
| — Еліот Гіґґінз |
За цифрової доби втручання в інформацію стало простим як ніколи. Захід, який досі тішився своєю першістю в Холодній війні, переймався тероризмом і відволікався на захопливі нові технології, не був готовий до цього[14]. — З книги «Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією» |
|||||
| — Еліот Гіґґінз |
Експерт із дезінформації Бен Німмо назвав тактики Кремля 4D-підходом: заперечити, спотворити, відволікти, залякати[15]. Спершу російські чиновники агресивно заперечують незручні для них факти і принижують джерела, які їх оприлюднили, тавруючи як русофобів і підсадних качок від недоброзичливих держав. Потім спотворюють правду до невпізнання, доводять її до абсурду[14]. — З книги «Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією» |
|||||
| — Еліот Гіґґінз |
Третя тактика — відвернути увагу від головної теми. Для цього використовують теорії змови і відбивають звинувачення у стилі «сам дурень»: «Ви кажете, що сепаратисти збили літак в Україні, а як щодо тисяч мирних жителів, які загинули в іракській війні?». Такі закиди породжують світосприйняття, означене моральною розгубленістю: нікому не можна вірити, ніде не знайти правди. Четверта тактика — залякування, погрози жахливими наслідками для тих, хто не підтримує лінію Кремля[14]. — З книги «Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією» |
|||||
| — Еліот Гіґґінз |
| — Тетяна Микитенко |
У пропагандистській реальності путінського режиму українська ідентичність є, по суті, нацистською. А з цього випливає, що денацифікація України означає деукраїнізацію України. Росіяни це дуже чітко розуміють. По суті, це геноцидний наратив, який спрямований на дегуманізацію та делегітимізацію України[17]. |
|||||
| — Пітер Дікінсон |
Я вважаю, що є три основні напрямки російської пропаганди для дезінформаційних операцій Росії. Є нацистський «фронт», «фронт» НАТО й антиколоніальний «фронт». |
|||||
| — Пітер Дікінсон |
Заповідь перша.
Знайдіть «тріщини» в суспільстві-мішені: соціальні суперечності, які можна використати і в які можна вбити клин[18].
Вони шукають економічні, соціальні, демографічні, лінгвістичні, етнічні – будь-які джерела соціальних розбіжностей[18]. |
|||||
| — Едвард Лукас |
І роздувають ці розбіжності, щоб люди втратили довіру один до одного[18]. |
|||||
| — Доктор Клейр Уоделл |
Це неначе лікар навпаки: йому треба розуміти пацієнта. О, в цього хворе коліно, а в цього болить стегно. Він встановлює хворобу, яка спричиняє слабкість – але замість того, щоб вилікувати її, він погіршує стан хворого[18]. |
|||||
| — Клінт Уоттс |
Заповідь друга.
Створіть гігантську, зухвалу брехню – настільки приголомшливу, щоб ніхто й повірити не міг, що таке взагалі можна вигадати[18].
| — Доктор Клейр Уоделл |
Заповідь третя.
Обгорніть цю брехню навколо правдивої серцевини[18].
| — Едвард Лукас |
Найбільш успішні подібні операції містять у собі елементи правди, і завдяки цьому дезінформація сприймається разом із ними[18]. |
|||||
| — Ларрі Мартін |
Заповідь четверта.
Ховайте ваші руки: щоб здавалося, що джерелом повідомлення є хтось інший[18].
Ніхто не шукав першоджерела, звідки це все почалося. Хто першим опублікував повідомлення. І цей метод вони повторювали знову і знову[18]. |
|||||
| — Ларрі Мартін |
Заповідь п’ята.
Знайдіть собі корисного ідіота[18].
Корисними ідіотами вони визначають тих, хто бездумно сприймає кремлівські месиджі й просуває їх серед цільової аудиторії – населення в іншій країні, яке вони хочуть обробити[18]. |
|||||
| — Клінт Уоттс |
Були ідіоти, які не помічали очевидних речей. І вони були дуже-дуже корисними[18]. |
|||||
| — Ларрі Мартін |
Заповідь шоста.
Заперечуйте все[18].
Навіть якщо правда є очевидною, ви все заперечуєте[18]. |
|||||
| — Ларрі Мартін |
| — Едвард Лукас |
Заповідь сьома.
Найважливіша. Грайте в довгу[18]
Росія прагне вести тривалу гру, і вкладає величезні ресурси у речі, які можуть не дати плодів протягом багатьох років[18]. |
|||||
| — Едвард Лукас |
Нагромадження цих операцій протягом тривалого періоду часу зрештою спричинить потужний політичний вплив[18]. |
|||||
| — Ларрі Мартін |
Це схоже на краплю, яка точить камінь. Відразу вона не створює ніяких помітних наслідків. Але якщо ці краплі падають роками, вони проб'ють у камені дірку. І росіяни про це знають[18]. |
|||||
| — Доктор Клейр Уоделл |
Див. також
[ред.]Примітки
[ред.]- ↑ Експерти: Кремлівська пропаганда наступає на старі граблі. Процитовано 8 липня 2014.
- ↑ [Новости: Кремлевская пропаганда. Процитовано 7 липня 2014.(рос.) Новости: Кремлевская пропаганда]
- ↑ LifeNews — не журналісти, а конкретний бойовий підрозділ інформаційних спецоперацій, — СБУ. Процитовано 7 липня 2014.
- ↑ Кремль має намір маніпулювати громадською думкою в Америці та Європі через інтернет. Процитовано 8 липня 2014.
- ↑ [Кремлевская пропаганда: что это такое? Спецпроект РИА «Новый Регион». Процитовано 7 липня 2014.(рос.) Кремлевская пропаганда: что это такое? Спецпроект РИА «Новый Регион»]
- ↑ Три кити російської пропаганди, Архівовано 1 липня 2014 у Wayback Machine. Український тиждень
- ↑ Російська пропаганда: гірше, ніж за Радянського Союзу? Архівовано 10 червня 2014 у Wayback Machine. BBC
- ↑ [Russia Today's Disinformation Campaign. Процитовано 7 липня 2014.(англ.) Russia Today's Disinformation Campaign]
- ↑ Російська пропаганда активізувалася на європейському фронті. Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine. Еспресо TV
- ↑ (рос.) Имидж государственной пропаганды Russia Today все равно не сможет отмытьШаблон:Недоступне посилання
- ↑ [VOR broadcasts to 160 countries in 38 languages. Процитовано 8 липня 2014.(англ.) VOR broadcasts to 160 countries in 38 languages]
- ↑ а б в Оксана Мороз, «Як не стати овочем»: «Перше, що пропонують нам маніпулятори, — те, що ми хочемо почути й що боїмося почути»
- ↑ Авторка проєкту «Обличчя незалежності» Дарія Гірна: «Часу, щоб реанімувати нашу гідність, залишилося критично мало»
- ↑ а б в г д е Гіґґінз, 2022, с. 76
- ↑ Dismiss, Distort, Distract, Dismay.
- ↑ Тетяна Микитенко: Рагулізм — це брак критичного ставлення до себе й відповідальності за те, що робиш
- ↑ а б Пітер Дікінсон, Атлантична Рада: «Міжнародна комунікація України має бути зосереджена на висвітленні російського імперіалізму та геноцидних цілей Кремля»
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Знайдіть корисного ідіота. 7 заповідей російської дезінформації
Джерела
[ред.]- Еліот Гіґґінз. Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією. — Київ: Наш Формат, 2022. — 242 с. — ISBN 978-617-7973-81-1
