Генрі Лонгфелло

Матеріал з Вікіцитат
Генрі Лонгфелло
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Генрі Водсворт Лонгфелло (англ. Henry Wadsworth Longfellow) (народився 27 лютого 1807 року, Портленд (Мен) — помер 24 березня 1882 року, Кембридж (Массачусетс), США) — американський поет. Автор «Пісні про Гайавату» та інших поем і віршів.

Цитати про книги, поезію та музику[ред.]

  •  

Поезія - це сонце, сонце з його темними плямами і затемненнями, що освітлює весь світ.[1]

  •  

Музика - універсальна мова людства.[1]

  •  

Рим, Флоренція, вся спекотна Італія знаходяться між чотирма стінами його бібліотеки. У його книгах - всі руїни стародавнього світу, весь блиск і слава нового![1]

Цитати про життя[ред.]

  •  

Ми судимо про себе з того, чого ми здатні досягти; інші судять про нас за тим, чого ми вже досягли.[1]

  •  

Молоді можуть померти, старі повинні.[1]

  •  

Добрі серця – це сади, добрі думки – це коріння, добрі слова – це квіти, добрі справи – це фрукти. Подбайте про свій сад і бережіть його від бур'янів, заповніть його світлом добрих слів та добрих справ.[1]

  •  

Не дивись у минуле з тугою. Воно не повернеться. Мудро розпорядися теперішнім. Воно твоє. Іди вперед, назустріч туманному майбутньому, без страху і з мужнім серцем.[1]

  •  

Дайте те, що маєте. Можливо, для когось це буде ціннішим, ніж ви можете собі уявити.[1]

  •  

Старість зберігає можливості не менше, ніж юність, але в іншому одязі.[1]

  •  

Всі ми творці своєї долі, але залежимо від часу.[1]

  •  

У характері, у манерах, у стилі, у всьому прекрасне – це простота.[1]

  •  

Кожна людина має свої таємні печалі, яких світ не знає; і часто ми називаємо людину холодною, коли їй сумно.[1]

  •  

Найбільша твердість і є найбільшим милосердям.[1]

  •  

Якою б не була жорстока до людини доля, якою б вона не була покинутою і самотньою, завжди знайдеться серце, нехай невідоме їй, але відкрите, щоб відгукнутися на поклик її серця.[1]

  •  

Я був обпалений спекою життя, я промок до нитки під зливами життя, і це пішло мені на користь.[1]

  •  

На помилках можна часом навчитися більшому, ніж на правоті.[1]

  •  

Зрештою, найкраще, що можна зробити, коли йде дощ, це дати йому дощ.[1]

  •  

Одна розмова через стіл із мудрою людиною корисніша, ніж десять років вивчення питання по книгах.[2]

  •  

У боротьбі з ворогами метод важливіший за силу. Впустивши золоте намисто поруч із змією, ворона одного разу влаштувала так, що перехожий через намисто вбив змію.[2]

Цитати про кохання[ред.]

  •  

Не говори про кохання, витрачене марно! Кохання ніколи не пропадає даремно; якщо навіть воно не зробило багатше серце іншої людини, то його води, повертаючись назад до свого витоку, подібно дощу, наповнять його свіжістю та прохолодою.[1]

  •  

Любов віддає себе у дар; купити її неможливо.[1]

  •  

Немає нічого в цьому світі солодше за любов. Друге місце варто, мабуть, віддати ненависті.[3]

Цитати про успіх, славу та поразки[ред.]

  •  

Наполегливість – дуже важливий елемент успіху. Якщо ви досить довго стукаєте у двері, ви обов'язково когось розбудите.[1]

  •  

Здатність до успіху є нічим іншим, як робити те, що ти здатний робити добре, і робити добре все, що робиш, не думаючи про славу. Якщо вона колись приходить, то лише тому, що її заслужили, а не тому, що її шукали.[2]

  •  

Слава приходить тільки коли вона заслужена, і тоді вона неминуча, як доля, бо вона і є долею.[2]

  •  

Не в шумі запруженої народом вулиці, не в криках і оплесках натовпу, але в нас самих наші тріумфи та поразки.[2]

  •  

Кому б що не здавалося, ніяке зло не є успіхом і ніяке добро не є поразкою.[2]

  •  

Більшість людей досягли б успіху в невеликих справах, якби їх не обурювали великі амбіції.[2]

Джерела[ред.]

Примітки[ред.]