Бог-Імператор Дюни
«Бог-Імператор Дюни» (англ. God Emperor of Dune) — науково-фантастичний роман Френка Герберта 1981 року, продовження роману «Діти Дюни».
Сюжет подається як погляд на минулі події через записи Лето II. Планета Арракіс внаслідок озеленення втратила пустелі, а з ними і піщаних червів. На 3500 років Лето, сам перетворившись на напів-черва, стає єдиним джерелом «прянощів», вся імперія залежить від нього — Бога-Імператора. Він встановлює лад без воєн, але також без розвитку та свободи. Жінка Сіона, наближена до Бога-Імператора, готує проти нього змову за участю клона його вчителя Дункана. Проте змовники не здогадуються, що діють за планом, підготованим ще задовго до їх появи на світ.
Цитати[ред.]
Усі бунти звичайні й украй нудні. Виконуються за одним шаблоном і дуже схожі між собою. Рушійною силою є адреналінова залежність і прагнення здобути власну владу. Усі бунтівники — це замасковані аристократи. Тому так легко їх навернути. |
|||||
— Лето II |
Мистецтво правління вимагає ніколи не передавати ініціативи радикальним елементам. |
|||||
— Дункан |
— Лето II |
Ніхто не здатен впоратися з кожною несподіванкою. |
|||||
— Лето II |
Хаос не є несподіванкою. Його характеристики пердбачувані. Насамперед від відкидає порядок і зміцнює сили крайніх елементів. |
|||||
— Лето II |
Такої речі, як досконалість, не існує — ні в людині, ні в машині. |
|||||
— Сіона |
Якщо ви не чули крику та стогону поранених і вмирущих, то нічого не знаєте про війну. |
|||||
— Викрадегі журнали |
Намагатися знайти правила творчості — однаково що намагатися відділити розум від тіла. |
|||||
— Лето II |
Хижак не відчуває ненависті до своєї здобичі. |
|||||
— Лето II |
Короткострокові рішення зазвичай провалюються у довгій перспективі. |
|||||
— Монео |
Релігії руйнують зсередини — як Імперію, так і оремих людей. Однаково. |
|||||
— Лето II |
Дуже важко переконати молодих у будь-чому. Вони вже народилися всезнайками. |
|||||
— Лето II |
Жіноче почуття спільноти зародилося із сімейного єднання — піклування про молодь, збирання й готування їжі, спільні радості, любові й смутку. Похоронні плачі створили жінки. Релігія почалася як жіноча монополія, її силоміць відібрали від них лише тоді, коли суспільна сила стала домінантною. Жінки були першими медичними дослідниками й практиками. Ніколи не було жодної чіткої рівноваги статей, бо влада йде в парі з певними ролями, як безперечно, у парі зі знаннями. |
|||||
— Викрадені журнали |
Безперервні військові дії породжують власні соціальні умови, схожі за всіх епох. Люди входять у стан перманентної пильності, щоб відбити напади. Ви можете розгледіти абсолютне правило автократії. Усе нове стає небезпечним прикордонням — нові планети, нові господарсько-економічні області, нові ідеї, нові пристрої, гості — усе це підозріле. Феодалізм тримається міцно, інколи перевдягшись у політбюро чи іншу схожу структуру, але завжли присутній. Влада передається в спадок усередині певних династій. Кров можних домінує. Віцерегенти небес чи їхні відповідники розподіляють багатство. Вони знають що мусять контролювати успадкування, інакше дозволять владі повільно вислизнути з їхніх рук. |
|||||
— Викрадені журнали |
Підвалини влади завжди небезпечні, бо притягують справжніх безумців, людей, що прагнуть влади заради неї самої. |
|||||
— Лето II |
Єдине майбутнє, яке триватиме, безсловесно лежить усередині тебе. |
|||||
— Лето II |
Слова можуть нести будь-яку вагу, яку ми забажаємо. Усе, що потрібно, — це згода і традиція, на підмурках яких можна зводити споруду. |
|||||
— Лето II |
Хто дарма не витрачає, тому завжди вистачає. |
|||||
— Антеак |
Затемнена правда, не є правдою. |
|||||
— Антеак |
Зґвалтування чуже жінкам, Дункане. Ти просив назвати поведінкову різницю між статями. Ось тобі приклад. Зґвалтування завжди було винагородою в чоловічих зюройних завоюваннях. Доки чоловіків приваблює зґвалтування, вони не позбудуться своїх хлоп'яцьких фантазій. |
|||||
— Лето II |
Проблема лідерства неуникна: Хто гратиме Бога? |
|||||
— Муад'Діб з Усної історії. |
Поліція завжди стежить за тим, щоб злочинці процвітали. Поліцейський мусить бути вкрай тупим, аби не збагнути, що влада — це найуспішніше доступне місце для злочинної діяльності. |
|||||
— Лето II |
Привілеї стають пихою. Пиха сприяє несправедливості. Зерно руїни проростає та розквітає. |
|||||
— Лето II |
Неназваний і безмовний обов'язок аристократа — навчати, інколи навіть на страшних прикладах. |
|||||
— Лето II |
Джерела[ред.]
- Френк Герберт. Бог-Імператор Дюни: роман. ISBN 978-2-221-00775-4