Бог-Імператор Дюни

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікіпедія
Вікіпедія

«Бог-Імператор Дюни» (англ. God Emperor of Dune) — науково-фантастичний роман Френка Герберта 1981 року, продовження роману «Діти Дюни».

Сюжет подається як погляд на минулі події через записи Лето II. Планета Арракіс внаслідок озеленення втратила пустелі, а з ними і піщаних червів. На 3500 років Лето, сам перетворившись на напів-черва, стає єдиним джерелом «прянощів», вся імперія залежить від нього — Бога-Імператора. Він встановлює лад без воєн, але також без розвитку та свободи. Жінка Сіона, наближена до Бога-Імператора, готує проти нього змову за участю клона його вчителя Дункана. Проте змовники не здогадуються, що діють за планом, підготованим ще задовго до їх появи на світ.

Цитати[ред.]

  •  

Усі бунти звичайні й украй нудні. Виконуються за одним шаблоном і дуже схожі між собою. Рушійною силою є адреналінова залежність і прагнення здобути власну владу. Усі бунтівники — це замасковані аристократи. Тому так легко їх навернути.

  — Лето II
  •  

Мистецтво правління вимагає ніколи не передавати ініціативи радикальним елементам.

  — Дункан
  •  

Радикали завжди бачать речі лише в надто простих категоріях: чорне і біле, добро і зло, вони і ми. Так само розглядаючи складніші речі, вони відкривають дорогу хаосу. Мистецтво правління, як ти це назвиваєш, є опануванням хаосу.

  — Лето II
  •  

Ніхто не здатен впоратися з кожною несподіванкою.

  — Лето II
  •  

Хаос не є несподіванкою. Його характеристики пердбачувані. Насамперед від відкидає порядок і зміцнює сили крайніх елементів.

  — Лето II
  •  

Такої речі, як досконалість, не існує — ні в людині, ні в машині.

  — Сіона
  •  

Якщо ви не чули крику та стогону поранених і вмирущих, то нічого не знаєте про війну.

  — Викрадегі журнали
  •  

Намагатися знайти правила творчості — однаково що намагатися відділити розум від тіла.

  — Лето II
  •  

Хижак не відчуває ненависті до своєї здобичі.

  — Лето II
  •  

Короткострокові рішення зазвичай провалюються у довгій перспективі.

  — Монео
  •  

Релігії руйнують зсередини — як Імперію, так і оремих людей. Однаково.

  — Лето II
  •  

Дуже важко переконати молодих у будь-чому. Вони вже народилися всезнайками.

  — Лето II
  •  

Жіноче почуття спільноти зародилося із сімейного єднання — піклування про молодь, збирання й готування їжі, спільні радості, любові й смутку. Похоронні плачі створили жінки. Релігія почалася як жіноча монополія, її силоміць відібрали від них лише тоді, коли суспільна сила стала домінантною. Жінки були першими медичними дослідниками й практиками. Ніколи не було жодної чіткої рівноваги статей, бо влада йде в парі з певними ролями, як безперечно, у парі зі знаннями.

  — Викрадені журнали
  •  

Безперервні військові дії породжують власні соціальні умови, схожі за всіх епох. Люди входять у стан перманентної пильності, щоб відбити напади. Ви можете розгледіти абсолютне правило автократії. Усе нове стає небезпечним прикордонням — нові планети, нові господарсько-економічні області, нові ідеї, нові пристрої, гості — усе це підозріле. Феодалізм тримається міцно, інколи перевдягшись у політбюро чи іншу схожу структуру, але завжли присутній. Влада передається в спадок усередині певних династій. Кров можних домінує. Віцерегенти небес чи їхні відповідники розподіляють багатство. Вони знають що мусять контролювати успадкування, інакше дозволять владі повільно вислизнути з їхніх рук.

  — Викрадені журнали
  •  

Підвалини влади завжди небезпечні, бо притягують справжніх безумців, людей, що прагнуть влади заради неї самої.

  — Лето II
  •  

Єдине майбутнє, яке триватиме, безсловесно лежить усередині тебе.

  — Лето II
  •  

Слова можуть нести будь-яку вагу, яку ми забажаємо. Усе, що потрібно, — це згода і традиція, на підмурках яких можна зводити споруду.

  — Лето II
  •  

Хто дарма не витрачає, тому завжди вистачає.

  — Антеак
  •  

Затемнена правда, не є правдою.

  — Антеак
  •  

Зґвалтування чуже жінкам, Дункане. Ти просив назвати поведінкову різницю між статями. Ось тобі приклад. Зґвалтування завжди було винагородою в чоловічих зюройних завоюваннях. Доки чоловіків приваблює зґвалтування, вони не позбудуться своїх хлоп'яцьких фантазій.

  — Лето II
  •  

Проблема лідерства неуникна: Хто гратиме Бога?

  — Муад'Діб з Усної історії.
  •  

Поліція завжди стежить за тим, щоб злочинці процвітали. Поліцейський мусить бути вкрай тупим, аби не збагнути, що влада — це найуспішніше доступне місце для злочинної діяльності.

  — Лето II
  •  

Привілеї стають пихою. Пиха сприяє несправедливості. Зерно руїни проростає та розквітає.

  — Лето II
  •  

Неназваний і безмовний обов'язок аристократа — навчати, інколи навіть на страшних прикладах.

  — Лето II

Джерела[ред.]


Bookmark-new.svg