Із записок учительки

У Вікіджерелах є

Із записок учительки

«Із записок учительки» — автобіографічний нарис Уляни Кравченко про роки її учителювання в галицькій школі за Австрії у 80-тих р. XIX ст.

Цитати про твір[ред.]

Ці нариси залишаються тільки історичними документами для ілюстрації шкільництва в Галичині за Австрії у 80-тих р. XIX ст. як також для життєпису Авторки. Все, що тут написане, вірне. Простенький стиль, щирість і безпосередність, відсутність зайвих окрас… робить їх цінним вкладом у нашу мемуарну літературу. — З передмови^[1]

Цитати[ред.]

Бажала доказати, що лагідністю і працею більше може осягнути учителька ніж учитель-ремісник буком і погрозами.^[2]

Я все привикла платити ворогам чемністю за їхню злобу. Та це мабуть їх ще більше лютило; їм треба людини, яка б мірила їхньою мірою, боролася їхньою зброєю…^[3]

Душа моя вічно бажала чогось, чому могла б віддатися ціла… Тих, що їх я любила та в їх очах бачила любов і довіря, не стало. Тут, перед собою бачу грубий матеріял, який треба щойно обробити, обтесати з перших ломів… розбудити, огріти теплом власної душі, як той Пиґмаліон, щоб можна бути в контакті з їхніми душами, порозумітися — провадити їх вище^[4]

Питання хвилюють душу: Що я? Атом, що летить невтомно до якогось величавого сонця, та в одно стручують його в темноту й холод?.. Мільтонівський ангел, що торкається краями крил противних світів..? Вічний протест проти самоволі, терпіння всіх віків і всіх людий — зачароване в однім серці? Питання і протест, боротьба добра зі злом? Чому в душі моїй замкнено стільки краси і призначено ступати по смітниках? Чому блиском — жаром душі не дозволено мене огріти, окрасити життя тих мас нуждарів, вести все до ладу — гармонії на вершини?…^[5]

Як одиницю цінить влада, так цінить і загал, ціле громадянство.^[6]

Нема відваги ділати для добра загалу, для свого народу; є тільки рабський послух для чужих справ та для чужих ідей…^[7]

Краще ялову рілю самому орати, як із буйної хопту полоти…^[8]

Безнадійний супокій, що нищив душу й тіло, щезав, я службовим заняттям виповняла час.^[9]

Хотіла виховувати дальше такі Катрусі, жити для них, а через той труд — жити для другої Неньки для святої, невмирущої України, жити тільки для Неї…^[9]

Я — як одиниця перестала терпіти, серце боліло терпінням усіх кривджених.^[10]

Всюди стрічаю терпіння. Одиниці борються за світло правди, дика людскість убиває своїх апостолів. Траґедія думки закованої, яка набирає розгону — в боротьбі… І жаль мені тієї людскости: вона сама винувата, що нещаслива, а до щастя — світла люди сотворені. Чим ратувати і тих гноблених і тих гнобителів? — — Світла! Світла! Любови — діяльної…^[11]

В житті людини, в історії людства мабуть нема такого положення, щоб не явився хоч один промінь сонця.^[12]

Людскість не привикла ще рішати бої зусиллями духа, без крови.^[12]

Душа лине вперед — та, щоби вперед летіти, треба познайомитися з минулим, зрозуміти все — аж до сьогоднішніх переживань…^[12]

Вмирати тяжко, але умерлою бути — добре.^[12]

Чи мої сльози, як і втіхи тих других людий, чи горе і радість життя не виринає з темного хаосу так, без ціли, без потреби, без наслідків? Хто скаже мені, чи з волі наймудріщого Єства і в користь людскости терпіння одиниць свідоміщих, чи тільки з хаосу йдуть і в хаосі пропадають? Немає відповіди.^[13]

Примітки[ред.]

↑ Спогади учительки, 1936, с. 3
↑ Спогади учительки, 1936, с. 269
↑ Спогади учительки, 1936, с. 270
↑ Спогади учительки, 1936, с. 271
↑ Спогади учительки, 1936, с. 274
↑ Спогади учительки, 1936, с. 281
↑ Спогади учительки, 1936, с. 285
↑ Спогади учительки, 1936, с. 297
↑ ^а ^б Спогади учительки, 1936, с. 307
↑ Спогади учительки, 1936, с. 308
↑ Спогади учительки, 1936, с. 311
↑ ^а ^б ^в ^г Спогади учительки, 1936, с. 312
↑ Спогади учительки, 1936, с. 314

Джерела[ред.]

Уляна Кравченко. Спогади учительки. — Коломия: Загальна Книгозбірня, 1936. — 316 с.

[Спогади_учительки—1936——3-1] Спогади учительки, 1936, с. 3

[Спогади_учительки—1936——269-2] Спогади учительки, 1936, с. 269

[Спогади_учительки—1936——270-3] Спогади учительки, 1936, с. 270

[Спогади_учительки—1936——271-4] Спогади учительки, 1936, с. 271

[Спогади_учительки—1936——274-5] Спогади учительки, 1936, с. 274

[Спогади_учительки—1936——281-6] Спогади учительки, 1936, с. 281

[Спогади_учительки—1936——285-7] Спогади учительки, 1936, с. 285

[Спогади_учительки—1936——297-8] Спогади учительки, 1936, с. 297

[Спогади_учительки—1936——307-9] а ^б Спогади учительки, 1936, с. 307

[Спогади_учительки—1936——308-10] Спогади учительки, 1936, с. 308

[Спогади_учительки—1936——311-11] Спогади учительки, 1936, с. 311

[Спогади_учительки—1936——312-12] а ^б ^в ^г Спогади учительки, 1936, с. 312

[Спогади_учительки—1936——314-13] Спогади учительки, 1936, с. 314

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]