Перейти до вмісту

Пігмаліон

Матеріал з Вікіцитат
Пігмаліон
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Пігмаліон (грец. Πυγμαλίων) — у давньогрецькій міфології скульптор, цар Кіпру. Зробивши зі слонової кістки статую прекрасної жінки, Пігмаліон закохався в неї. На його благання богиня Венера оживила статую.

Цитати

[ред.]
  •  

Пігмаліон одинцем собі жив і не думав шукати,
Хто б із ним ложе ділив, — без дружини обходився довго.[1]

  •  

Вирізьбив постать такої краси, що подібної жінки
Світ не народжував ще — й у різьбу свою сам закохався.[1]

  •  

З дива не сходить різьбяр: запалав до різьби, мов до тіла.[1]

  •  

Часто, цілуючи, й сам мовби чує її поцілунки.[1]

  •  

Перед вівтарем, жертву обіцяну склавши,
Боязко Пігмаліон прошептав: «Якщо все в ваших силах, —
Дайте дружину, боги (не сказав: «Із слонової кості»).
Хай до тієї, — додав, — що я вирізьбив, буде подібна».[2]

  •  

Пігмаліон остовпів; чи радіть, чи лякатись — не знає.
Ще раз і ще раз творіння свого доторкнувся з любов’ю —
Тіло було! Він одчув, як під пальцем забилися жили.[2]

  •  

Благословляє цей шлюб, що його й влаштувала, — Венера.[2]

Образ в літературі

[ред.]
  •  

Тут, перед собою бачу грубий матеріял, який треба щойно обробити, обтесати з перших ломів… розбудити, огріти теплом власної душі, як той Пиґмаліон, щоб можна бути в контакті з їхніми душами, порозумітися — провадити їх вище — любити їх…[3]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]