Абстрактною, або чистою математикою називають галузі математики, які ще не знайшли свого прикладного застосування. Характеристиками чистих математичних теорій є абстрактність, строгість та краса.
Чиста математика має своїм об'єктом просторові форми і кількісні відношення дійсного світу, отже — дуже реальний матеріал. Той факт, що цей матеріал набирає надзвичайно абстрактної форми, може лише слабо затушувати його походження із зовнішнього.
Чиста математика не стосується величини. Це просто спосіб позначати умовними знаками відносно впорядковані мислительні операції, які набрали механічного характеру.
Чиста математика виявляє себе наукою над науками як за змістом, так і за формою: вона містить у собі і причину свого буття і свої методи доведення. Щоб бути цілком незалежною, математика створила для себе свій власний об'єкт, величини й закони, свої формули й символи.
Чиста математика — де наука у вежі із слонової кістки. Результати, одержані лише за допомогою правил логіки, будуть автоматично правильні в тій мірі, в якій правильними в первісні припущення і визначення.
Дуже сумнівно, чи з усіх галузей науки знайдеться ще хоч одна така чарівна для дослідника, така багата на приховані скарби, така щедра на захопливі несподіванки, як чиста математика. Привабливість чистої математики полягає головним чином… в абсолютній безперечності її результатів: бо ж саме цього, попри всілякі розумові скарби, і прагне людський інтелект.
Чиста математика — це свого роду поезія логіки ідей. Математики намагаються знайти якнайзагальніше уявлення про операцію, яке дозволило б просто, логічно і односистемно охопити якомога ширше коло формальних співвідношень. Прагнучи досягти ідейної та логічної витонченості, вони відкрили формули, потрібні для глибшого проникнення в закони природи.
Між «чистою» і «прикладною» математикою неможливо провести чітку грань. Через це в математиці й не повинно бути поділу на касту верховних жерців, що поклоняються непогрішній математичній красі і зважають тільки на власні нахили, і на працівників, що їх обслуговують. Така «кастовість» — у найкращому разі симптом людської обмеженості, що утримує більшість людей від вільних мандрів неосяжними просторами людських інтересів.
Хоч окремі винятки на перший погляд і суперечать цьому, чиста математика фактично й далі перебуває в колі великих центральних проблем теорії чисел, геометрії та аналізу, які мають справу з об'єктами настільки ж реальними, як і абстракції атомного або ядерного фізика.