Перейти до вмісту

Чиста математика

Матеріал з Вікіцитат
Чиста математика
Стаття у Вікіпедії

Абстрактною, або чистою математикою називають галузі математики, які ще не знайшли свого прикладного застосування. Характеристиками чистих математичних теорій є абстрактність, строгість та краса.

Цитати

[ред.]
  •  

Чиста математика має своїм об'єктом просторові форми і кількісні відношення дійсного світу, отже — дуже реальний матеріал. Той факт, що цей матеріал набирає надзвичайно абстрактної форми, може лише слабо затушувати його походження із зовнішнього.

  Ф. Енгельс[1]
  •  

Чиста математика є вагомим доказом реальності знань, набутих за посередництвом самого лише чистого розуму.

  І. Кант[2]
  •  

Чиста математика не стосується величини. Це просто спосіб позначати умовними знаками відносно впорядковані мислительні операції, які набрали механічного характеру.

  Новаліс[3]
  •  

Чиста математика — наука особливої сутності, оскільки вона породжена думкою.

  Г. Грасман[4]
  •  

Чиста математика за своєю науковою цінністю незмірно вища від усіх своїх застосувань, навіть і астрономічних, через що вона дуже приваблива.

  М. Г. Чернишевський[5]
  •  

Чиста математика виявляє себе наукою над науками як за змістом, так і за формою: вона містить у собі і причину свого буття і свої методи доведення. Щоб бути цілком незалежною, математика створила для себе свій власний об'єкт, величини й закони, свої формули й символи.

  — Е. Ділман[6]
  •  

Чиста математика в її сучасному розвитку може претендувати на те, що вона найоригінальніший витвір людського генія. Другим претендентом є музика.

  А. Н. Уайтхед[7]
  •  

Чиста математика — це така дисципліна, в якій ми не знаємо про що говоримо, і не знаємо, чи істинне те, що говоримо.

  Б. Рассел[8]
  •  

Чиста математика визнає тільки одну — але зате конче обов'язкову — умову істини: несуперечність.

  Г. Вейль[9]
  •  

Чиста математика — це дослідження того, в який спосіб повинні думати люди, щоб досягти правильних наслідків.

  В. Сойєр[10]
  •  

Чиста математика — де наука у вежі із слонової кістки. Результати, одержані лише за допомогою правил логіки, будуть автоматично правильні в тій мірі, в якій правильними в первісні припущення і визначення.

  — Е. Роджерс[11]
  •  

Поділ математики на чисту і прикладну не є необхідним, і ми б нічого не втратили, обходячись без нього; [він] не порушує суті справи.

  М. В. Остроградський[12]
  •  

Дуже сумнівно, чи з усіх галузей науки знайдеться ще хоч одна така чарівна для дослідника, така багата на приховані скарби, така щедра на захопливі несподіванки, як чиста математика. Привабливість чистої математики полягає головним чином… в абсолютній безперечності її результатів: бо ж саме цього, попри всілякі розумові скарби, і прагне людський інтелект.

  Ч. Л. Доджсон[13]
  •  

Чиста математика — це свого роду поезія логіки ідей. Математики намагаються знайти якнайзагальніше уявлення про операцію, яке дозволило б просто, логічно і односистемно охопити якомога ширше коло формальних співвідношень. Прагнучи досягти ідейної та логічної витонченості, вони відкрили формули, потрібні для глибшого проникнення в закони природи.

  А. Ейнштейн[14]
  •  

Між «чистою» і «прикладною» математикою неможливо провести чітку грань. Через це в математиці й не повинно бути поділу на касту верховних жерців, що поклоняються непогрішній математичній красі і зважають тільки на власні нахили, і на працівників, що їх обслуговують. Така «кастовість» — у найкращому разі симптом людської обмеженості, що утримує більшість людей від вільних мандрів неосяжними просторами людських інтересів.

  Р. Курант[15]
  •  

Хоч окремі винятки на перший погляд і суперечать цьому, чиста математика фактично й далі перебуває в колі великих центральних проблем теорії чисел, геометрії та аналізу, які мають справу з об'єктами настільки ж реальними, як і абстракції атомного або ядерного фізика.

  — М. Стоун[16]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.