Прикладна математика

Прикладна математика — галузь математики, що розглядає застосування математичних знань в інших сферах діяльності.

Цитати[ред.]

	Поділ математики на чисту і прикладну не є необхідним, і ми б нічого не втратили, обходячись без нього; [він] не порушує суті справи.
	— М. В. Остроградський^[1]

	Щоб вони стали об'єктом застосування прикладної математики, закони природи треба формулювати мовою математики… У наші дні це твердження правильніше, ніж будь-коли.
	— Ю. Вігнер^[2]

	Прикладна математика не зупиняється, звичайно, у своєму розвиткові, навпаки, охоплює дедалі ширші нові галузі. Щоб переконатися в цьому, досить лише нагадати про створення всієї «математичної фізики», тобто нашого знаряддя теоретичного дослідження в усіх ділянках фізики, які лежать поза межами механіки.
	— Ф. Клейн^[3]

	Як відомо, в сучасній математиці існують два напрямки: з одного боку, математика загальнотеоретична, з другого — обчислювальна. Обидва ці напрямки, на мою думку, становлять парості одного дерева. Обчислювальна математика має своєю теоретичною основою поняття алгоритму — сукупності дій, що ведуть до розв'язання задач даного класу, — поняття, запозичене з математичної логіки. Отже, факт очевидний: якнайтеоретичніші розділи математики безпосередньо пов'язуються з математикою практичною, прикладною.
	— П. С. Александров^[4]

	Між «чистою» і «прикладною» математикою неможливо провести чітку грань. Через це в математиці й не повинно бути поділу на касту верховних жерців, що поклоняються непогрішній математичній красі і зважають тільки на власні нахили, і на працівників, що їх обслуговують. Така «кастовість» — у найкращому разі симптом людської обмеженості, що утримує більшість людей від вільних мандрів неосяжними просторами людських інтересів.
	— Р. Курант^[5]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.