Франсуаза Саган

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук


Франсуа́за Сага́н (справжнє ім'я фр. Françoise Quoirez; 1935–2004) — французька письменниця, авторка повоєнної французької літератури.

Цитати[ред.]

  • Кудись зникла романтика… в наші роки ми вже не здатні на вчинки[1].
     — «Чи любите ви Брамса?»
  • Парадокс: у тверезому стані брешеш, і люди вірять! Варто напитися до стану, коли правда лізе з тебе хмільним потоком — і все, ніхто не сприймає слова всерйоз[1].
     — «Здрастуй, смуток!»
  • Варто тільки почати боротися з чужими вадами, і ти вже не можеш звикнути до недоліків інших людей[1].
     — «Здрастуй, смуток!»
  • Не можна повністю розкриватися перед іншими[1].
     — «Чи любите ви Брамса?»
  • Ніколи не можна сказати точно — ми втілюємо в книги мудрість життя або малюємо життя, виходячи з книг[1].
  • Відчуваєш себе у своїй тарілці тільки до тих пір, поки хтось оберігає цю саму тарілку[1].
     — «Ангел-охоронець»
  • Варто впустити в себе жалість, як це приємне почуття вже не відпустить тебе з чарівного полону[1].
     — «Здрастуй, смуток!»
  • Розумні чоловіки вважають, що вони знають жінок. Закохані намагаються дізнатися їх насправді[1].
  • Любов перетворює жінок, робить їх красивими. Але жінка повинна бути гарною, щоб її полюбили[1].
  • Люди настільки поглинені справами, дізнаються тисячі речей, не залишаючи часу лише на одне — на пізнання самого себе[1].

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg