Оробець Леся Юріївна

Матеріал з Вікіцитат
Оробець Леся Юріївна
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ле́ся Ю́ріївна Оробе́ць (народилась 3 травня 1982, Київ, Українська РСР, СРСР) — український політик, Народний депутат України 6-го та 7-го скликання. Позапартійна з 26 березня 2014.

Цитати про сім'ю, стосунки та виховання дітей[ред.]

  •  

Особисто я категорично проти насильства в сім’ї. Лупцюючи дитину, ти принижуєш не лише її, а й себе.[1]

  •  

Від нормальних здорових стосунків у сім’ї виграють не лише ті, хто бере в них участь, а й ті, хто є свідками. Насамперед діти, які у свою чергу передають естафету сімейної поведінки власним нащадкам. Зверну увагу, що від таких стосунків виграє економіка, хоч це і дивно. Адже не таємниця: якщо в нас удома все гаразд – ми і на роботі працюємо краще. Приділяємо їй належну увагу та сили, робимо менше помилок.[1]

  •  

Обдарована любов’ю людина ніколи не дозволить комусь принижувати власну гідність. Вона даватиме відсіч будь-якій агресії. У такий спосіб ми зможемо захистити наших дітей навіть тоді, коли нас немає поруч.[1]

  •  

Як краще подати «правильні стосунки»? Найлегше – власним прикладом. Це краще ніж традиційні й абстрактні заклики шанувати сімейні цінності – вони сприймаються як звичайна пропаганда. Іншими словами, не сприймаються зовсім.[1]

  •  

У мене все було від зворотного. Спершу я побачила майбутнього чоловіка. А потім зрозуміла, що саме така на вигляд моя мрія. Це було в 10 класі – 1 вересня. Він довго не помічав мене – і довелося «попрацювати» над собою. Аби заслужити право на мрію.[1]

  •  

Я не є прихильницею тепличних умов – адже все життя вони не триватимуть. Рано чи пізно дитина опиняється сам на сам із соціумом. І як показує практика, що пізніше, то гірше. То довше відбуватиметься «вакцинація». Найкраще захищає, так би мовити, убезпечує дітей від агресії, і водночас робить їх сильнішими материнська та батьківська любов.[1]

  •  

Важливо, щоб дітям було комфортно жити зі світом і самими собою. Аби вони відкрили в собі дароване Богом.[1]

  •  

Найгірший вибір – ховати все в собі й тішити себе думкою, що все минеться саме собою. Не минеться, бо люди просто так не змінюються.[1]

Цитати про український парламент, інструменти громадського контролю над владою та політику[ред.]

  •  

По телевізору Раду транслюють — іноді хочеться плюнути в телеекран. А змінити нічого не можеш. Мій чоловік іноді жартує, що наш парламент — не місце для порядної жінки. Хтозна, може він і правий.[2]

  •  

Не можна хвалити політиків — вони від цього псуються.[3]

  •  

Політик не може якісно розбиратись у всьому. Ключове завдання політика, маючи підтримку і довіру до нього особисто, зібрати таку команду, яка могла б професійно дати відповідь на кожне запитання.[3]

  •  

Не буде гречки. Ми на собі відчули це... Посіяли гречку - отримали кулі. Спершу - обрали неадекватних управлінців, а потім - вони наказували вбивати людей.[3]Про вибори на посаду мера.

  •  

Політична воля - сонячне проміння, яке в цю гущу ніколи не пробивалось. Вся політична воля, проходячи крізь середню ланку, просто викривлювалась як явище.[3]

  •  

Станом на зараз місцеве самоврядування у нас - фікція. А моя ідеальна картинка - відновлення того, чим колись закінчувалось середньовіччя. Це Магдебурзьке право. Коли місто наділяється можливістю почати дерегуляцію бізнесу, розвивати сервісний підхід... В свій час завдяки цьому після Середньовіччя міста почали багатіти..[3]

Цитати про українську освіту[ред.]

  •  

Українські виші значно відстають від іноземних вищих навчальних закладів передусім через низьку конкурентоздатність українських університетів. Водночас самі виші не горять бажанням поліпшити репутацію.[4]

  •  

Якщо середня школа вже почала працювати на результат, хоча б через зовнішнє незалежне оцінювання, то вищі навчальні заклади не вмотивовані на цей результат працювати: ні системою держзамовлень, ні чинним законодавством. В українському бюджеті закладено на всю вищу освіту сума, яка дорівнює одній четвертій бюджету Єльського університету.[4]

  •  

Можна багато говорити про гуртожитки, можна скаржитись на відсутність стипендій та інші біди, що переслідують наше студентство, однак якщо не вирішити ключове питання якості освіти, то, на жаль, животіти і жити на копійки йому доведеться решту життя. Бо з такою освітою, яка в нас зараз є, претендувати на хороше місце в житті – у бізнесі, професії, хорошу зарплату тощо – просто неможливо… І це справа дорога, бо в державному бюджеті на достойне фінансування всіх вузів ніколи не знайдеться коштів. Єдиний спосіб – встановити прозорі ринкові конкурентні умови… .[5]

  •  

Неможливо добитися якісної освіти, неможливо добитися захисту студентських прав без справжньої автономії вищих навчальних закладів.[5]

  •  

Якщо коротко резюмувати, на що схожий цей Закон України «Про вищу освіту» – це закон не про освіту, а про Міністерство освіти. Цим законом вибудовується ієрархічна структура, коли всі вузи і ректори безпосередньо залежні від однієї людини – міністра. Ніде в світі провідні університети не заробляють кошти за рахунок, так званих, студенів-контрактників. А в нас цей закон мотивує і надихає ректорів саме так і заробляти. Вузи світу заробляють на інновації і науці, державних грантах на певні дослідження і мають величезні благодійні фонди.[5]

Джерела[ред.]

  1. https://lady.tochka.net/ua/9220-lesya-orobets-esli-vam-nuzhna-pomoshch-skazhite-ob-etom-foto/
  2. https://www.radiosvoboda.org/a/2339191.html
  3. https://www.umoloda.kiev.ua/number/1932/180/68755/
  4. https://censor.net/ru/resonance/266818/lesya_orobets_esli_v_voskresene_my_esche_raz_soberemsya_i_prosto_pogovorim_eto_budet_nashe_poslednee
  5. https://politiko.ua/blogpost61565
  6. https://news.tochka.net/ua/73093-rada-skandalit-iz-za-falshivogo-zakona-o-reklame-sigaret/
  7. https://www.pravda.com.ua/news/2014/01/19/7009981/

Примітки[ред.]