Марко Роберт Стех
| Марко Роберт Стех | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Марко Роберт Стех (англ. Marko Robert Stech; нар. 1961, Люблін) — український канадський літературознавець та письменник. Член Українського ПЕН.
Цитати
[ред.]З роману «Голос»
[ред.]Вічно-мінливі місця лягали під ноги, благаючи захисту: аби він зберіг їх у своїй істоті, не дав їм, на мить виявленим уві сні, щезнути в ямі небуття[2]. |
Невже ти справді хотів довести фіктивним твором існування глибинної сполуки між людьми?! Довести як і кому?! Тим, які відмовляються бачити це в житті і для яких ця оповідь — накопичення порожніх фраз? Чи тим, яким вона непотрібна, бо щоденно відчувають (і, може, проклинають?) отой зв'язок з Іншим[3]? |
...як, літаючи низько над водою мева лишає леткий відсвіт і як слід її лету важчає, просякаючи водою, опускається на дно. Коли море відступить колись далі в глибінь, останній відплив унедійснить рештки уявного сліду. А слід у житті — хіба не такий нереальний[4]? |
Я — слід себе самого, біла пляма, дороговказ і загадка для тих що йтимуть після мене крізь білі од метелиці віки... та чи хтось піде так далеко? чи дійде крізь лябіринт, що лишаю, повен слідів[2]? |
Примітки
[ред.]- ↑ Стежачи за текстом, 2019, с. 179
- ↑ а б Стежачи за текстом, 2019, с. 182
- ↑ Стежачи за текстом, 2019, с. 178
- ↑ Стежачи за текстом, 2019, с. 177
Джерела
[ред.]- Костянтин Москалець. Стежачи за текстом. Вибрана критика та есеїстика. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. — 400 с. — ISBN 978-617-679-678-7
