Літературна критика

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Information icon.svg Цей термін має також інші значення. Див. Критика (значення)
Модель літературної критики

Літерату́рна кри́тика — відносно самостійний вид творчої діяльності, спирається на практичний тип мислення задля поцінування художньої своєрідності нових літературних творів, їх естетичної вартості, виявлення провідних тенденцій літературного процесу.

Цитати[ред.]

  •  

Щоб літ[ературна] критика зайняла належне їй у силу названих вище обставин місце, переставши бути тільки путівником по літературі й ставши ще й путівником по болючих проблемах життя, їй, крім «онауковленості» й «есеїстичності», потрібна та якість, яку, не мудруючи над термінами, можна було б назвати й світоглядною перспективністю, і громадською сумлінністю або й просто прогресивністю мислення, якби за останні десятиліття не відбулося карколомне переосмислення фундаментальної суспільно-політичної термінології. Ця остання якість критики для мене визначальна. За її прояви ладен пробачити авторові сліди поспіху чи невиробленості стилю, навіть не надто високий рівень фахової «онауковленості». Хоча в ідеалі формула критики має бути, звичайно, гармонійно тричленною. Зародки саме такої критики мали ми в 60-ті роки в Євгенових [Сверстюка] есе, в статтях обох Іванів [ Світличного, Дзюби], Василя [Стуса]... (Звичайно, були вони різними: раціоналізм Івана С[вітличного] досить далекий від барочного стилю Євгенових есе). Тепер можемо сказати за Вінграновським: «Воно було, а може, й не було...[1]» — З листа до дружини 20-30 січня 1983

  В'ячеслав Чорновіл

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Вячеслав Чорновіл. Твори у 10-ти томах. Том Уклад. Валентина Чорновіл. — Київ: 2002. — 680 с. — ISBN 966-7332-87-X


Bookmark-new.svg