Кагарлик (роман)

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Кагарлик» — роман Олега Шинкаренка, який вийшов друком у 2014 році. Твір — сатирична антиутопія, яка зображає життя в Україні через сто років, після російської окупації і китайсько-російської ядерної війни.

Цитати[ред.]

  •  

Небіжчик відрізняється від звичайної людини загостреним відчуттям справедливості.

  •  

Життя людське колись ледь жевріло під тяжким ярмом релігії, але у майбутньому все змінилося

  •  

Богу набридли люди, які пишуть його ім'я з великої літери, тож він давно спустився на землю та працює десь, ким доведеться: то збирає сміття й залізний брухт, а то й ями копає на замовлення. Часто йому доводиться потерпати від голоду та зневажливого ставлення людей більш досвідчених.

  •  

Монотеїзм не дає нам змоги поміняти занепалого бога на іншого.

  •  

Віра надто абстрактна, щоб її втратити.

  •  

Єдиний спосіб повернути собі колишнього бога — це спробувати знайти його та вмовити здійнятися на небо.

  •  

Головна властивість будь-якої війни — ніколи не закінчуватися.

  •  

Так і розумна книжка, розкрита на середині, іноді вражає нас дурнуватою фразою. А ці дурниці виникають, коли розум не може вчасно спинитися і продовжує говорити, коли вже немає про що.

  •  

Сьогодні така звичка значить ми вважаємо що це погано а завтра інша і ми вважаємо що це уже погано. Мало хто знає чому погане погано.

 

Сегодня такая привычка значит мы считаем что это хорошо а завтра другая и мы считаем что это уже плохо. Мало кто знает почему все плохое плохо.

  •  

Все життя відстрілюватися від охочих захопити здобич, що дісталася тобі через випадковий і фатальний збіг обставин? Саме так, мабуть, і живуть президенти.

  •  

Але й ті люди, що справили на нас глибоке враження, здатні жити ще довго після своєї смерті. Ясно, що вони будуть не справжніми людьми, а лише колекцією вражень про них. Але такими є для нас і всі живі люди. Коли ми бачимо їх, то маємо про них одну колекцію вражень, коли ж вони виринають у наших спогадах, то ця колекція дещо інша. Але що поєднує її докупи? Лише ім'я, яким нам зручно користуватися сьогодні. Без імені ця колекція одразу би розпалася на окремі, нічим не пов'язані між собою враження. І ці враження знайшли би собі всередині нас нове помешкання.

  •  

Все найкраще відбулося в минулому, а хто хоче змін, той підспівує чорту.

  •  

Коли людина розмовляє, то її сутність перетворюється на слова. Якби вона раптом перестала існувати, то ці слова зберігали б її життя у пам'яті інших людей.

Сагайдачний[ред.]

  •  

Сума випадкових спогадів - це і є людина. Найчастіше вони ніяк не поєднані поміж собою, і навіть не можна сказати, що вони належать комусь конкретно - це швидше спільне надбання. Але для зручності спілкування ми вважаємо цей набір окремою людиною.

  •  

Людина зазвичай каже трохи не те, що вона збиралася! Мова завжди псує наші наміри, саме тому ми затинаємося, декілька разів пояснюємо одне й те саме різними словами, а часто і взагалі не відчуваємо, що нас розуміють.

FRS (Funny Russian Sputnik)[ред.]

  •  

Випадок призводить до успіху частіше, ніж наполегливість.

 

Случай приводит к успеху чаще, чем настойчивость.

  •  

Є влада, є опозиція, за певних обставин вони міняються місцями.

 

Есть власть, есть оппозиция, в определенных обстоятельствах они меняются местами.

  •  

Навіть коли вас постійно обманюють, вводять, так би мовити, в оману, то варто спершу задуматися: а може все це — просто метафора?

 

Даже когда вас постоянно обманывают, вводят, так сказать, в заблуждение, то стоит в первую очередь задуматься: а может все это - просто метафора?

  •  

Можна оголосити інших людей менш непізнаваними чи що вони зрадили божественні настанови і на цій підставі позбавити їх власності, виборчих прав, свободи пересування і життя. Релігія потрібна для морального виправдання варварства і дикості. У будь-якому разі, бог - дуже зручний інструмент для тих, хто вміє ним вправно користуватися.

 

Можно объявить других людей менее непознаваемыми либо предавшими божественные предписания и на этом основании лишить их собственности, избирательных прав, свободы передвижения и жизни. Религия необходима для морального оправдания варварства и дикости. В любом случае, бог - это очень удобный инструмент для тех, кто умеет им ловко пользоваться.

  •  

Ви вважаєте, що віра стимулює культуру? Нічого подібного: вона з усіх сил гальмує її розвиток. І цю запеклу сутичку декотрі називають взаємодією. Саме так гальмівні колодки взаємодіють з колесами.

 

Вы считаете, что вера стимулирует культуру? Ничего подобного: она изо всех сил затормаживает ее развитие. И эту упорную схватку некоторые называют взаимодействием. Именно так тормозные колодки взаимодействуют с колесами.

Юрий Гагарин[ред.]

  •  

Красиве завжди корисне або веде до чогось корисного.

 

Красивое всегда полезно или ведет к чему-нибудь полезному

  •  

Убивство — завжди корисне, навіть коли, на перший погляд, несправедливе.

 

Убийство - всегда полезно, даже когда, на первый взгляд, несправедливо.

  •  

Від хороших нема ніякої шкоди і дуже рідко є якась відчутна користь для держави, а от від поганих майже завжди є якась істотна шкода.

 

От хороших нет никакого вреда и очень редко есть какая-нибудь ощутимая польза для державы, а вот от плохих почти всегда есть какой-нибудь существенный вред.

Бірджир[ред.]

  •  

Музика — це чужі спогади, які можуть перетворитися на власні.

  •  

Якщо б не спогади, люди би мало цікавилися один одним.

  •  

Думки — головна ознака короткотривалості існування.

  •  

У давнину люди чекали від Марсу скажених кошмарів. Ніхто не думав про те, що тут лякатиме переставлений посуд і ледь чутний звук кроків у коридорі.

  •  

Правди взагалі не існує. Є лише декілька версій, які допомагають отримати приблизне уявлення.

Отець Андрій[ред.]

  •  

Це не бог сотворив людей, а люди — бога, він — лише інструмент.

  •  

Існують такі слова, що після певного часу перестають працювати належним чином.

Діалоги[ред.]

  •  

Дід Петро: От ти розумна, начитана людина, маєш у місті знайомства різні, а живеш тут при мені, мов той кіт. Навіщо?
Олександр Сагайдачний: Трапляються часи, коли коти мають більше переваг, аніж розумні люди, а нині й котам непереливки.

  •  

Сагайдачний: Але як це симоволічно - Чорна діра поглинула Кремль!
Бірджир: Це не символічно, це трагічно: безвідповідальні люди своїми безглуздими експериментами знищили пам'ятку архітектури!

  •  

Сагайдачний: Раптом ви відтворите те, чого насправді ніколи не існувало? Раптом ви отримаєте те, що вам би хотілося бачити, і переконаєте всіх у тому, що так і було насправді?
Бірджир: Так часто буває. І це ще не гірший варіант.

  •  

Олена: Не можна писати про щось незрозуміле!
Сагайдачний: Але й про зрозуміле писати не можна, бо навіщо тоді витрачати час на його читання?
Олена: Бо люди тоді переконуються, що вони все правильно зрозуміли і заспокоюються.

Джерела[ред.]

  • Шинкаренко О. Кагарлик. — 2-ге. — Київ: «Люта справа», 2015. — 240 с. — ISBN 978-966-97508-3-9


Bookmark-new.svg