Цитати з твору «Енеїда» (90-ті рр. XVIII ст. - 30-ті рр. XIX ст.)
[ред.]
| Буває щастя скрізь поганцям,
А добрий мусить пропадать[1]. |
|
|
|
|
| Та вже, що буде, те і буде,
А буде те, що Бог нам дасть[1]. |
|
|
|
|
| Ти знаєш: дурень не бере.
У нас хоч трохи хто тямущий,
Уміє жить по правді сущій,
То той, хоть з батька, та здере[1]. |
|
|
|
|
| Не так тепер і в пеклі стало,
Як в старину колись бувало[1]. |
|
|
|
|
| Коли когось міх налякає,
То послі торба спать не дасть[1]. |
|
|
|
|
| Війна в кривавих ризах тут,
Із нею рани, смерть, увіччя,
Безбожність і Безчоловіччя
Хвіст мантії її несуть[2]. |
|
|
|
|
| Біда не на дерев'ях ходить
І хто ж її не скуштував.
Біда біду, говорять, родить,
Біда для нас — судьби устав[2]. |
|
|
|
|
| Скажіть, тоді чи дуже спиться,
Як доля проти вас яриться
І як до нас фортуна зла[2]? |
|
|
|
|
| О сон! 3 тобою забуваєм
Все горе і свою напасть,
Чрез тебе сили набираєм,
Без тебе ж мусили б пропасть[2]. |
|
|
|
|
| Де їсться смачно, там і п’ється[2]. |
|
|
|
|
| І все то хитрость є жіноча:
Новинкою щоб підмануть.
Хоч гарна як, а все охоча
Іще гарнішою щоб буть[2]. |
|
|
|
|
| А що ж, не так тепер буває
Проміж жінками і у нас?
Коли чого просити має,
То добрий одгадає час
І к чоловіку пригніздиться,
Прищулиться, приголубиться[2]. |
|
|
|
|
| Тоді найбільш нам допікає,
Коли зла доля однімає,
Що нам всього миліше єсть —
За милу все терять готові,
Однак дорожче милой — честь[3]! |
|
|
|
|
| Правдиво воїн не дрімає,
Без просипу же і не п’є,
Мудрує, дума, розглядає —
Такий і ворогів поб’є[3]. |
|
|
|
|
| Злость, кажуть, сатані сестриця,
Хоч, може, це і небилиця,
А я скажу, що, може, й так[3]! |
|
|
|
|
| На злеє всякий ма охоту[3]. |
|
|
|
|
| В войні з врагами не плошай,
Хоч утіка, не все женися,
Хоч мов і трусить[4] — стережися,
Скиксуєш[5] раз — тоді прощай[3]! |
|
|
|
|
| Де общеє добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку,
Лети повинность ісправлять[3]. |
|
|
|
|
| Любов к Отчизні де героїть,
Там сила вража не устоїть,
Там грудь сильніша од гармат,
Там рицар — всякий парубійко,
Козак там чортові не брат[3]. |
|
|
|
|
| Но зло, назначене судьбою,
Слідитиме скрізь за тобою,
Не утечеш за сто морей[6]. |
|
|
|
|
| Ісполин[7] єсть черв і прах[6]. |
|
|
|
|
| Богині в гніві — так же баби
І так же на утори[8]слабі,
З досади часом і брехнуть
І як перекупки горланять,
Одна другу безчестять, ганять
І рід весь з потрухом кленуть[6]. |
|
|
|
|
| Сказав: «О жизнь! Бурливе море,
Хто цілий на тобі оставсь![6]» |
|
|
|
|
| Не ворог, хто уже дубленний,
Не супостат, чий труп нікчемний
На полі без душі лежить[6]. |
|
|
|
|
| Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча[6]. |
|
|
|
|
| Гай! Гай! Де діти єсть такії,
Щоб кудри батькові сідії
Найвище ставили всього[6]! |
|
|
|
|
| Нехай же ти личина люта,
Що нас впровадила в війну
І ганьбою до всіх надута
Походить більш на сатану[6]. |
|
|
|
|
| Уже мені брехати стидно,
А потаїть — богам обидно.
Святая правда дорога[9]! |
|
|
|
|
| Тепер дівчат хоть гать багато,
Тепер на сей товар не осудно
І заміжню украсть не трудно,
А чи по норову найти[9]? |
|
|
|
|
| На хитрощі дівчата здатні,
Коли їх серце защемить,
І в ремеслі цім так понятні,
Сам біс їх не перемудрить[9]. |
|
|
|
|
| Біда з злостивими бабами[9]. |
|
|
|
|
| Я ставлю річ твою в дурницю:
Ти в руку не піймав синицю,
Не тéбе далебіг боюсь[9]. |
|
|
|
|
| Без богів ж людська моч — пустяк. |
|
|
|
|
| Живе хто в світі необачно,
Тому нігде не буде смачно,
А більш, коли і совість жметь[9]. |
|
|
|
|
Цитати про «Енеїду»
[ред.]
| Все навчання в «старій» Могилянці було пов’язано з латиною. Грецька та латина були основами. «Енеїду» Вергілія знали всі.
І тому Котляревський писав для тих, хто знав Вергілія. Але ж Вергілій писав «Енеїду» у відповідь Гомеру. Тож виходить, що Котляревський дає відповідь і Вергілію, і Гомеру. І встає в тисячолітню традицію, яку в Україні також стирали: бо одночасно і знищували і модернізм, і забирали в українців античність[10]. |
|
|
|
|
| |
— Діана Клочко |
- 1 2 3 4 5 Мудрість, 2019, с. 405
- 1 2 3 4 5 6 7 8 Мудрість, 2019, с. 406
- 1 2 3 4 5 6 7 8 Мудрість, 2019, с. 407
- ↑ Трусить — боїться
- ↑ Скиксувати — проґавити
- 1 2 3 4 5 6 7 8 Мудрість, 2019, с. 408
- ↑ Ісполин — велетень
- ↑ Утори — неврівноважені, невитримані
- 1 2 3 4 5 6 Мудрість, 2019, с. 409
- ↑ Українське мистецтво, таке цікаве й таке забуте — інтерв’ю з мистецтвознавицею Діаною Клочко
_-_2016_stampsheet_of_Ukraine.jpg)
