Перейти до вмісту

Ельжбета Вітек

Матеріал з Вікіцитат
Ельжбета Вітек
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ельжбета Барбара Вітек (пол. Elżbieta Barbara Witek; нар. 17 грудня 1957) — польська політикиня і колишня міністерка внутрішніх справ та управління Польщі, яка перебувала на посаді з червня 2019 року по серпень 2019 року[1], а зараз є маршалком Сейму (пол. Marszałek Sejmu).

Цитати

[ред.]
  •  

Збагачення форматів міжнародних зустрічей, таких як Кримська платформа чи Ініціатива трьох морів, парламентським виміром робить депутатів носієм дискусій, що мають стратегічне значення для нашого регіону. Це дуже важливо[2].

  •  

Звірячі атаки росії на цивільне населення, безсумнівно, є фактором, який може посилити хвилю міграції, але ми це брали до уваги в умовах наближення зими та енергетичного шантажу кремля. Незалежно від того, які подальші жорстокі дії путін здійснюватиме проти України, війну можна виграти солідарністю, і саме з такою позицією ми маємо намір будувати мир у нашому регіоні[2].

  •  

На участь у парламентському саміті Кримської платформи зголосилися численні делегації з Європи та світу. Після цієї зустрічі ми, як Польща, очікуємо на ще один сильний голос міжнародної спільноти у справі України та припинення російської неоімперської політики. Судячи із зацікавлення, яке викликає ця подія, можна буде виробити такий голос[2].

  •  

Передусім ми повинні постійно дбати про достовірність подачі інформації про все, що відбувається в Україні. Ми дуже добре бачимо, наскільки активним елементом дій росії є інформаційна війна, яку вона веде і яка має розпалювати суспільні настрої в наших країнах, звинувачуючи українських біженців у нинішній економічній кризі. Тому ми повинні постійно стежити за тим, щоб у публічному дискурсі домінував месидж про те, хто насправді винен у хвилі міграції та зростанні цін. А винен у цьому володимир путін і його імперська політика. Важливо також демонструвати солідарність з українським народом, і ми, політики, маємо в цьому питанні значне поле для маневру[2].

  •  

Політична підтримка допомагає будувати імідж України як дуже важливої країни з точки зору стабільності регіону. Гуманітарна допомога абсолютно необхідна з огляду на хвилю міграції – найбільшу з часів Другої світової війни. Своєю чергою, військова підтримка є фундаментом для оборони території України та всього регіону Центрально-Східної Європи[2].

  •  

Польський парламент увесь час тісно співпрацює з цього питання з урядом і президентом. Якщо потрібно буде ще чіткіше висловити своє ставлення до росії, Сейм обов’язково приєднається до таких дій[2].

  •  

Польща виступає рішуче проти злочинних дій росії в Україні, особливо щодо невинних мирних жителів. Парламентська асамблея Ради Європи, членом якої є Польща, нещодавно ухвалила резолюцію, в якій назвала росію «терористичним режимом». Ми належимо до тих країн, які голосно говорять про необхідність покарання російських солдатів, які порушують положення Женевської конвенції[2].

  •  

Польща, як і країни Балтії, задовго до початку війни попереджала своїх партнерів по ЄС про імперські амбіції Кремля і необхідність ставати незалежними від російських поставок енергоносіїв. На той момент нашу позицію не підтримували, а з володимира путіна намагалися робити надійного, стратегічного партнера. 24 лютого у міжнародної спільноти відкрилися очі, уряди багатьох країн наголошували, що засвоїли уроки з минулого. Тому мушу визнати, що мене дивують голоси, які демонструють давню позицію[2].

  •  

Пом’якшення санкцій означає не лише піддатися на енергетичний тиск Москви, але й погодитися на відновлення економічної співпраці з репресивною країною, яка від міжнародної торгівлі отримує кошти для фінансування імперської політики, спрямованої проти європейських народів. Оскільки Польщі не вдалося раніше переконати своїх партнерів ставати незалежними від економічних зв’язків із Росією, то зараз ціна цієї незалежності стала вищою. Але її треба заплатити, оскільки це питання безпеки для всіх нас[2].

  •  

Я думаю, що ключовим питанням є збереження міжнародної підтримки України в усіх вимірах: від політичних декларацій через гуманітарну допомогу до військової підтримки. Тільки ці три складові разом дають повноцінну, солідарну допомогу нашому сусідові, саме тому ми не можемо відмовитися від жодної з них[2].

  •  

Я започаткувала ініціативу зустрічей жінок-голів парламентів країн ЄС, у квітні представниці парламентів відвідали польсько-український кордон і пункти допомоги біженцям. Цей візит справив величезне враження на моїх колег. Ми вирішили продовжити цей формат співпраці у вигляді циклічних зустрічей, щоб він був постійно присутній у міжнародній дискусії. Нещодавно у нас була ще одна дуже плідна зустріч, цього разу в Європарламенті. Інтерес до цієї ініціативи з боку моїх колег-жінок, а також і політиків-чоловіків, показує, що такі зустрічі важливі й потрібні[2].

  •  

Якщо українські війська вже зараз здатні вести ефективний контрнаступ на сході своєї країни, то наскільки ефективними були б їхні дії, якби всі країни НАТО підтримували Україну в обсязі, який відповідає реальним можливостям їхнього ВВП і потенціалу, як це роблять країни Балтії, Чехія чи Польща[2].

Примітки

[ред.]
  1. Nicałek, Wiktoria (9 серпня 2019). Prezydent odwołał Elżbietę Witek z urzędu szefa MSWiA. PAP.pl (пол.). Polska Agencja Prasowa. (пол.)
  2. а б в г д е ж и к л м н Елжбєта Вітек, маршалок Сейму Польщі: «Війну з росією можна виграти солідарністю»