Білокур Катерина Василівна

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білокур Катерина Василівна
Bogdanivka Jagotyn (Bilokur) 0084.JPG
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Катери́на Васи́лівна Білоку́р (1900–1961) — українська художниця, майстер народного декоративного живопису.

Цитати[ред.]

  • Доля випробовує тих, хто намірився іти до великої мети, але сильних духом не спіймає ніхто, вони зі стиснутими руками вперто і сміливо ідуть до наміченої мети. І тоді доля винагороджує їх сторицеєю і відкриває перед ними всі таємниці дійсно прекрасного і незрівнянного мистецтва.[1]
  • А квіти я буду малювати і малювати, бо я так люблю над ними працювати, що й слів не знайду, аби висказати ті почуття до їх любові — моєї великої любові.[1]
  • Ніщо не мене не вдіяло такого враження, як «Кобзар».[1]
  • І що б я не робила, куди б не йшла, а думи про малювання завжди, як вірний друг, зі мною.[1]
  • Я уже переплакала, перехворіла і прийшла до такого висновку, що залізо яке міцне, а як іржа нападе, то і переїсть.[1]

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg