Ахматова Анна Андріївна
| Анна Ахматова | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Ахма́това А́нна Андрі́ївна (справжнє прізвище: Горе́нко; 1889 — 1966) — російська поетеса, дружина Миколи Гумільова, представниця акмеїзму.
Цитати[ред.]
- ...А слава земна — мов дим.
Таж я не цього жадала...
Усім коханцям моїм
Я щастя подарувала.
- («А слава земна...» / Пер. Ігор Качуровський // «Хотінь безсенсових отрута». — С. 250)
- (Муза / Пер. Дмитро Павличко // «Хотінь безсенсових отрута». — С. 256)
- Хор ангелів у вишині пролинув,
І розтопилось небо вогняне.
Отцеві мовив: — Чом мене покинув?
А Матері: — О, не ридай Мене...
- (Розп'яття / Пер. Ігор Качуровський // «Хотінь безсенсових отрута». — С. 260)
- Майбутнє, як відомо, кидає свою тінь задовго до того, як увійти.
Для Бога мертвих нема.[1] |
|||||
Для Бога мертвых нет. | |||||
| — «In memoriam» (1942) |
Тепер арештанти повернуться і дві Росії глянуть одна одній у вічі: та, яка саджала, й та, яку посадили.[2] |
|||||
Теперь арестанты вернутся, и две России глянут друг другу в глаза: та, что сажала, и та, которую посадили. | |||||
| — про амністію жертв сталінізму (зі щоденника Лідії Чуковської, 4 березня 1956) |
Поет завжди правий.[3] |
|||||
Поэт всегда прав. | |||||
| — про Бориса Пастернака, після публікації закордоном «Доктора Живаго» (1958) |
ХХ век начался осенью 1914 года вместе с войной, так же как XIX начался Венским конгрессом. |
По суті ніхто не знає, в яку епоху він живе. Так і ми не знали на початку 10-х років, що ми жили напередодні першої європейської війни та Жовтневої революції. |
|||||
В сущности никто не знает, в какую эпоху он живет. Так и мы не знали в начале 10-х годов, что мы жили накануне первой европейской войны и Октябрьской революции. [1] |
Взагалі, найнецікавіше на світі — чужі сни і чужий блуд. |
|||||
Вообще, самое скучное на свете - чужие сны и чужой блуд. [2] |
Джерела[ред.]
- Душенко, К. В. Словарь современных цитат [Електронний ресурс] : 5 250 цитат и выражений XX и XXI века, их источники, авторы, датировка. — Москва: Эксмо, 2006. — 1251 с.
- Ахматова, Анна. [Вірші] // «Хотінь безсенсових отрута»: 20 російських поетів «срібного віку» в українських перекладах / Упоряд. Максим Стріха. — К.: Факт, 2007. — С. 238-263.