Перейти до вмісту

Муза

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Терпсихора
«Асник та Муза» (мал. Яцка Мальчевського)
  • Муза приходить вона сама, але може й піти, не заставши нікого вдома. Головне — бути вдома. (Валентин Сильвестров)
  •  

Поетам всіх віків була потрібна муза.
А жінці хто потрібен, коли вона поет[2]?

  Ліна Костенко
  •  

Самі уявлення про музу для жінки-авторки якраз у добу модернізму стають предметом пильної рефлексії й безстрашної ревізії. У стосунках цих прекрасних богинь джерел, натхненниць із Парнасу, з їхніми обранцями завжди наявний певний еротичний підтекст; муза з'являється в образі вродливої жінки, якій готовий лицарськи служити її поет. То ким же тоді має називати музу авторка однієї з нею статі, як мають вибудовуватися взаємини двох жінок[2]? — «Аспазія й Пенелопа, або Про жіночі альтернативи»

  Віра Агеєва

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]
  • Віра Агеєва, Ірина Борисюк, Оксана Пашко, Олена Пелешенко, Ольга Полюхович, Оксана Щур. Бунтарки: нові жінки і модерна нація. — Київ: 2020. — 368 с. — ISBN 978-617-7622-21-4