Стенлі Метьюз: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
File
Kyslinka27 (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Особа}}
{{Особа
[[File: Stanley Matthews 1962 (crop).jpg|thumb]]
|Зображення = Stanley Matthews 1962 (crop).jpg}}

'''Сте́нлі Ме́тьюз''' (1 лютого 1915, Генлі, [[Англія]] — 23 лютого 2000, Сток-он-Трент, Англія) — англійський [[футбол]]іст.
'''Сте́нлі Ме́тьюз''' (1 лютого 1915, Генлі, [[Англія]] — 23 лютого 2000, Сток-он-Трент, Англія) — англійський [[футбол]]іст.



Версія за 18:54, 10 лютого 2021

Стенлі Метьюз
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Сте́нлі Ме́тьюз (1 лютого 1915, Генлі, Англія — 23 лютого 2000, Сток-он-Трент, Англія) — англійський футболіст.

Цитати Стенлі Метьюза

  •  

Коли ми зустрілись з Яшиним в Лондоні, він подарував мені в день мого п'ятдесятиріччя тульський самовар, який стоїть тепер в гостинній мого дому на самому видному місці, нагадуючи про найбільш святі цінності нашого життя. Самовар випромінює тепло спогадів. Я знову бачу заповнений повністю стадіон, бачу лють атак, бачу Яшина у воротах. І тоді я думаю, що прожив життя не даремно. Я впевнений в безсмертя футболу — найпрекраснішої гри на землі[1].

Цитати про Стенлі Метьюза

  •  

Багато хто подумає, що я божевільний, але хоч тобі і 37 років, я вважаю, що найкращий свій футбол ти поки ще не показав[1].

  — Джо Смітw:en
  •  

Він навчив нас грати в футбол[1].

  Пеле
  •  

Він був моїм героєм. Він до цих пір мій герой. Ні один інший футболіст не доставляв мені стільки ж задоволення своєю грою; його незрівнянна техніка, витончена гнучкість, невловимість привида. В кожному матчі на полі була фігура, якій хотілось щиросердно співчувати — це був захисник, що змушений грати проти нього. На протязі 15 років люди йшли на стадіон, щоб, як вони припускали, побачити цього генія «в останній раз». Але він грав і грав, і було непросто повірити, коли день прощання дійсно настав[1].

  — Браян Гленвіллw:en
  •  

Коли зліва летить «ядро», що посилається Фінні, я йду на м'яч зі спотвореним від жаху обличчям, з закритими від страху очима. Але коли справа подає Метьюз, я приймаю його подачу з посмішкою подяки: він намагався, щоб шнурівка м'яча не торкнулася лиця. І це завжди йому вдавалося[2].

  Томмі Лоутонw

Примітки