Я ніколи не уявляв себе де або ще крім «Барси». Я тільки чув від інших команд пропозиції, але мені немає ніякого діла до цього.
Бос знає, що робить.
Команда грала дуже добре і мені пощастило допомогти їй трьома голами.
Мені б хотілося, щоб мій батько був живий і бачив ким я став.
Я не гарний, але те, що я роблю, зачаровує.
Роберто — справжній герой для мене. Він став прикладом в якості батька, брата і футболіста. — Про старшого брата, який виступав за «Греміо»[1].
Це зовсім не вигадка. Але ті діти грали фатально. Вони сприймали футбол як розвагу, а я тоді вже виступав за молодіжну команду. Тому наші сили виявились занадто нерівними. Протягом наступних сезонів мені ніколи не буде настільки легко забивати голи, як тоді. — Про 23 голи, які забив тринадцятирічним в одному з матчів[1].
Ми поїхали в Ніццу, щоб переконати Девіда перейти в Барселону. Переговори тривали кілька днів. Девід постійно годував нас обіцянками: «Я ще не вирішив. Дайте мені більше часу на роздуми». Але нам вже набридло чекати і ми підписали Роналдінью. — Девід — це англійський футболіст Девід Бекхем.
Він міг не тренуватися протягом цілого тижня, а потім прийти в п’ятницю, а в суботу ми грали матч. Ми розуміли, що це Роналдінью, і йому часто сходило з рук те, за що усіх інших вже б давно виставили за двері. Але це не могло продовжуватися вічно. Вже тоді я припускав, що його кар’єра не буде тривалою. На жаль, я не помилився.