Омар Сіворі (іт.Omar Sívori, 2 жовтня 1935, Сан-Ніколас-де-лос-Арройос — 17 лютого 2005, Сан-Ніколас-де-лос-Арройос) — аргентинський, а згодом італійськийфутболіст, нападник.
Ми завжди повинні боротися, а коли здається, що все втрачено, знову повірити в себе. «Ювентус» не здається ніколи[1].
Найкрасивіший гол у футболі забив Марадона. Але такий гол можна забити лише англійцям[2].
У 1961 році, коли мені дали «Золотий м'яч», я забивав як хотів і кому хотів. У збірній Італії в 9 матчах я забив 8 голів! У цьому мені не було рівних, хоча в ту пору в світі виступали такі великі люди, як Суарес, Ді Стефано, Пушкаш[3]...
Грати з таким майстром було одне задоволення. У той час як Чарльз був більше націлений на ворота, Омарчик виконував роботу потонше — відволікав на себе увагу захисників. Він мав звичку грати без щитків, з гетрами, спущеними до щиколоток. Тим самим він ніби кидав суперникам виклик: давайте, мовляв, будемо воювати з відкритим забралом. Психологія переможця у нього була зведена в абсолют. Я бачився з ним в Турині незадовго до Різдва і знав, що справи зі здоров'ям у нього йдуть не дуже добре[3]...
Для нашого часу він означав приблизно те ж, що для подальшого історичного відрізка Марадона. Він був геній і володів найчарівнішою в світі лівою ногою. Якщо у когось слід було вчитися техніці, то в першу чергу — у нього. Маючи такий приклад перед очима, ми і вчилися[3].
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
