Epicedion

Epicedion (грец. поховальний плач) — жалобна поема польською мовою з численними українізмами, написана наприкінці 1584 — на початку 1585 в с. Нижня Білка (нині Мала Білка Лановецького району Тернопільської області). Повна назва — «Epicedion, себто вірш жалобний про благородного й вічної пам'яті гідного князя Михайла Вишневецького».

Цитати

Хай своїм життям живе те, що народилось.

Знай, що легше поганьбить, ніж за приклад узяти, А до того всім підряд марно догоджати.

Справжню вроду кожен сам може розпізнати.

Як немає вина, вода за обідом п’ється.

Так, як хворому, що вкрай потребує ліків, Необхідно правду дать нинішнього віку.

Як трава з теплом весни, правда скрізь проб’ється.

Світ оманливий, хиткий, наче мрево в полі, Звідки знать, яка тобі випадає доля?

Не так добре, як лише нас не оминає.

Ми як гості чи посли в світі правовірнім, Кажуть нам: «Пора іти!» — рушили покірно.

Добрих гетьманів також Україна мала, Гетьманів з чужих країн не потребувала.

Мужніх рицарів біда теж не обминає, Бо зрадлива нам усім доля випадає.

Хто в сідлі, той під коня може раптом впасти, Хоч до того багатьох сам зумів покласти.

Не водилося ще так на цім грішнім світі, Щоб щасливці не були в лиха на приміті.

Доброчесний син завжди неньку захищає, Кривди їй від ворогів мужній не прощає.

Мужнім рицарям завжди Україна рада.

Не допустить добрий син землю плюндрувати, Буде власними грудьми матір заступати.

Дай же, Боже, щоб сини мужнії родились, Котрі отчій стороні віддано служили.

Ненадійне й нетривке з ницим побратимство, Пристає на злагоду, думає про здирство.

Прикро, як сусідом той, що на зле готовий.

На Вкраїні серед піль завжди неспокійно, Бо непрошено сусід преться ненадійний.

Як хитруєш, то чужу хитрість мусиш знати, Коли хочеш з хитрості зиск для себе мати.

Сміло олені себе в стаді почувають, Як вони за гетьмана лева собі мають.

Левів юрмисько слабке, хоч вони й сміливі, Як за гетьмана у них олень боязливий.

Не сріблу, ні золоту, ні сяйним клейнотам Не дано тії ціни, що людським чеснотам.

І хвала на всі віки матері щасливій, Що для світу славного сина народила.

Добрі пагони ростуть з доброго коріння, А від добрих паростків добре і насіння.

Хай би син наслідувач батьківської справи Україні послужив, як державець правий.

Джерела

• Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7