1918 в Україні
Цитати
[ред.]Січень-лютий
[ред.]Початок 1918 р. приніс українському народові велику історичну подію: визнання української держави міжнародним мировим договором у Бересті, дня 9 лютого 1918. р. |
|||||
— Кость Левицький |
Зимою 1918 р. на Лівобережжі України тліли ще згарища большевицького відступу, а Правобережжа було обсаджене австро-німецькими військами. В тому часі довелось Українській Центральній Раді святкувати перші роковини свого icтнyвaння[2]. — «Великий зрив» |
|||||
— Кость Левицький |
Українська молодь, яка дня 28 січня 1918 року з піснями виїхала зі столиці України під станцію Крути, щоб там умирати, була першою молоддю світу, що одверто, беззастережно і рішуче стала до боротьби з північною навалою. Розуміється, вона боролась і вона падала під кулями ворога не тільки в ім'я оборони від большевизму. її ідеал був — своя державність, своє суверенне життя, своя духовність. Вона йшла в бій з піснею «Ще не вмерла», одначе у звуках цієї пісні звучав також один мотив, який став зрозумілим щонайпізніше. Мотив спротиву проти марксизму, мотив молодого, амбітного й гордого народу, який був і є глибоко переконаний, що тільки його суверенність на землях предків дасть повну і тривку запоруку, що большевизм, як такий, буде стертий з поверхні нашої планети[3]. — «Крути» (стаття)//Часопис «Волинь», ч. 7 (35) від 25 січня 1942. Рівне |
|||||
— Улас Самчук |
Березень
[ред.]Дня 20 березня 1918 р. відбулося святочне засідання Малої Ради, присвячене першим роковинам державности України. |
|||||
— Кость Левицький |
Червень
[ред.]В дні 2-го червня 1918 р. відбулося у Київі офіціальне визнання Гетьмана Павла Скоропадського Німеччиною і Австро-Угорщиною, та за цим стояла на черзі справа ратифікації Берестейського договору. Німеччина, Болгарія і Туреччина, що підписали цей договір, перевели послідовно ратифікацію того договору без перепон[4]. — «Великий зрив» |
|||||
— Кость Левицький |
Жовтень
[ред.]Дня 6 жовтня 1918 р. відбулося святочне відкриття Державного Українського Університету в Київі. Це відкриття було великим національним святом нашої України. На свято прибули представники українського правительства, дипльоматичні представники держав, професори високих шкіл, студентство, та маса громадянства. |
|||||
— Кость Левицький |
Листопад
[ред.]Вранці 1 листопада 1918 р. крісові вистріли дали знати, що наші занимають Львів, та по семій годині рано прийшов до мене нач. командант сотник Дмитро Вітовський і зголосив мені, як тодішному голові делегації Української Національної Ради у Львові, що наші війська заняли вже Львів і обсадили всі державні установи без проливу крови і взагалі без жертв. Намісника і австрійську військову команду інтерновано на їх місцях, а львівський магістрат обставлено військом; на ратушевій вежі над австрійським орлом замаяв жовто-блакитний стяг[6]. — «Великий зрив» |
|||||
— Кость Левицький |
А день 1 листопада 1918 р. не прийшов нам з ласки сильних побідників, а прийшов з нашої постанови і організації. Цей день побіди українства ми підготовлювали десятками років, освідомлюючи і піднимаючи наш нарід та маємо право сказати: ми не лукавили з ніким, а просто йшли[7]! — «Великий зрив» |
|||||
— Кость Левицький |
Галерея
[ред.]-
Бійці Гайдамацького Коша Слобідської України біля Михайлівського Золотоверхого собору. В центрі С.Петлюра, праворуч отаман куреня Чорних Гайдамак О.Савельєв. Березень 1918.
-
Семен Петлюра і Євген Коновалець приймають військовий парад (17 грудня 1918 року).
-
Відозва до населення м. Львова, 1 листопада 1918 р.
-
Полк «Січ» у Киві, 1918 р.
Див. також
[ред.]- Бій під Крутами
- Візит Павла Скоропадського до Німеччини
- Західноукраїнська Народна Республіка
- Українська Народна Республіка
Примітки
[ред.]- ↑ Великий зрив, 2018, с. 9
- ↑ а б Великий зрив, 2018, с. 15
- ↑ Крути (1942)
- ↑ Великий зрив, 2018, с. 78
- ↑ Великий зрив, 2018, с. 88
- ↑ Великий зрив, 2018, с. 120
- ↑ Великий зрив, 2018, с. 131
Джерела
[ред.]- Левицький К. Великий зрив. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2018. — 136 с. — ISBN 9789666684380