Перейти до вмісту

1-ше послання до Коринтян

Матеріал з Вікіцитат

Перше Послання до Коринтян [1 Кор] — біблійна книга Нового Заповіту. Автором послання вважається Апостол Павло з Тарсу.

Цитати

[ред.]
  •  

Коли хто думає, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно. — 8:2

  •  

Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого. — 2:11

  •  

Людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно. — 2:14

  •  

Ми маємо розум Христів! — 2:16

  •  

Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос. — 3:11

  •  

Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно. — 6:12

  •  

Іншого Бога нема, окрім Бога Одного. — 8:4

  •  

Ось тому, коли їжа спокушує брата мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого! — 8:13

  •  

Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий! — 13:1

  •  

А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов! — 13:13

  •  

Як ворог останній смерть знищиться. — 15:26

  •  

Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде. — 11:26

Джерела

[ред.]