Послання до Галатів

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Послання до галатів — один з листів апостола Павла, що увійшов до Нового заповіту. Адресовано жителям римської провінції Галатії, де апостол Павло особисто проповідував і заклав християнську церкву.

Цитати[ред.]

  •  

Коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий! — 1:9

  •  

Щождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! — 2:6

  •  

Людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса. — 2:16

  •  

Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем. — 2:18

  •  

Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте! — 3:10

  •  

Праведний житиме вірою. — 3:11

  •  

Ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! — 3:26

  •  

Хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом. — 4:29

  •  

Ми в дусі з віри чекаємо надії праведности. — 5:5

  •  

Люби свого ближнього, як самого себе! — 5:14

  •  

Коли духом живемо, то й духом ходімо! — 5:25

  •  

Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному! — 5:26

  •  

Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти! — 6:1

  •  

Хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює. — 6:3

  •  

Що тільки людина посіє, те саме й пожне! — 6:7

  •  

Поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним! — 6:10

Джерела[ред.]


Bookmark-new.svg