Дон-Амінадо

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Амінодав Петрович Шполянський (псевдоніми — Дон-Амінадо, Д. Амінадо; 1888 — 1957) — російськомовний єврейський поет-сатирик, мемуарист, адвокат. 1920 року емігрував, продовживши літературну діяльність у Франції.


  • Хто не страждав безсонням, той не знає своєї біографії.[1]
  • Більшовизм і фашизм — це, звісно, боротьба двох кінців, а не боротьба двох начал.[2]
  • Щасливим називають шлюб, у якому одна половина хропить, а інша не чує.[3]
  • Для ствердної відповіді достатньо лише одного слова — «так». Усі інші слова вигадані, щоб сказати «ні».[5]
  • Ніщо так не наближає людину до смерті як довголіття.[6]
  • Мільйонери полюють на слонів, бідняки — на клопів.[7]
  • Якщо є підходящий народ, можна стати його вождем.[8]
  • Невдахи ніколи не запізнюються, але завжди приходять невчасно.[9]
  • Взаєморозуміння вимагає взаємної брехні.[10]
  • Прикро, що останнє слово техніки буде сказане за хвилину до кінця світу.[11]

Примітки[ред.]

  1. Кожевников, Тихонова, С. 16
  2. Кожевников, Тихонова, С. 20
  3. Кожевников, Тихонова, С. 22
  4. Кожевников, Тихонова, С. 32
  5. Кожевников, Тихонова, С. 46
  6. Кожевников, Тихонова, С. 55
  7. Кожевников, Тихонова, С. 110
  8. Кожевников, Тихонова, С. 123
  9. Кожевников, Тихонова, С. 129
  10. Кожевников, Тихонова, С. 153
  11. Кожевников, Тихонова, С. 155

Джерела[ред.]