Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми

	Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

«Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми» («Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона по Швеції», швед. Nils Holgerssons underbara resa genom Sverige) — казково-фантастичний роман, написаний шведською письменницею Сельмою Лаґерлеф.

Цитати[ред.]

Правду про ваш рід кажуть: прилетів лелека — приніс весну здалека.^[1]

Диким гусям того й треба: що менше людей, то безпечніше жити.^[2]

Еге, в нас про таких кажуть: «Як здоровий до неба, то вже й розуму не треба!».^[3]

Гострий Дзьоб зібрав проти ночі чорну раду. Чорною вона називалася не тому, що всі присутні були воронами, а тому, що в цілковитому мороці обговорювалася темна справа...^[4]

Капосні, а щоб вам добра не було, а щоб у вас малина не вродила та бджоли повиздихали…^[5]

Обидві сестри зненавиділи сестру та все вичікували, коли ж їй скоїться якесь лихо (вони й самі охоче допомогли б тому лихові).^[6]

У кого гніздо на землі, ті й літають погано.^[7]

У птахів є така приказка: мовчки крилами махаєш — швидше відстань подолаєш.^[8]

Нільс Гольгерсон[ред.]

Нільс Гольгерсон — довготелесий, худорлявий, з кучмою русявого, як стигле жито, волосся. Був, як і всі хлопчаки: то кота за хвіст потягне, то півня скубне, то гусей передражнює, то індикові язика показує, то курей ганяє та ще й руками змахує, ніби той шуліка. Словом, умів бешкетувати, а от до науки здібний не був. Батьки аж непокоїлися — хоч би з сина не виріс невіглас, бо ж до книжок і не береться. Йому б усе, бач, байдики бити та на вулиці гасати.^[9]

Ставши знов перед дзеркалом, він здригнувся од страшної здогадки: його зачарував гном! Той малесенький чоловічок у дзеркалі, схожий на нього — це він сам!^[10]

Від доброго слова хлопчикові аж плакати захотілося, але він стримався. Що там казати — добре словечко гріє сердечко.^[11]

Ти єдиний з людей, хто допоміг моїй рідні, хоч ти й якоїсь інакшої породи, ніж решта. Ми, гу-гуси, добра не забуваємо. Отож ти можеш лишатися в табуні!^[12]

На серці хлопчикові враз потеплішало — його зігріло добре слово.^[13]

Хлопчик радів: тепер його вже ніхто не назве бешкетником! Авжеж, добру славу треба заслужити добрими справами!^[14]

Цей маленький хлопчик — ні, цей великий рятівник! — обов'язково має побувати на святі. Я низько схиляюся перед його хоробрістю. Та й не тільки я — всі мешканці замку завдячують йому своїм життям і волею.^[15]

Мені скільки Мартин розповідав про тебе! Він казав, що ти найкращий друг у світі. Говорив, що ти чуйний, турботливий, ніколи не залишаєш товариша у біді, і якби не ти, то Мартина вже й живого не було б. Яке в тебе добре серце, хлопчику!^[16]

Про помсту забудь — так ти точно ніколи не станеш великим. Посидь, поміркуй, усе зваж, а тоді й вирішуй.^[17]

Це його умова: ти вертаєшся додому з гусаком і стаєш людиною, та при цьому гусака обов'язково мають зарізати. Якщо ж у дорозі з Мартином щось лихе трапиться і ти прибудеш додому без нього, то так і лишишся малим.^[17]

Гроші грошима, але Мартина зарізати я не дам. Справжній скарб — то не хата, а вірний друг!^[18]

Акка з Кебнекайсе[ред.]

Їй було десь років сто з гаком, і вона вважалася наймудрішою в світі гускою.^[19]

Я — Акка з Кебнекайсе. І всі гуси та молоді гусенята з мого табуна — всі народилися у високих горах. Нас загартовував гірський вітер, зігрівали найперші промені сонця. Ми пили воду і купалися у високогірних прозорих озерах.^[20]

Сміливий може стати добрим товаришем у табуні, навіть якщо чого-го-гось не вміє.^[20]

Я не просто стара дика гуска, — поважно мовила вона, зважуючи кожне слово, — я Акка з Кебнекайсе! Будьте певні, я хоробра, загартована в горах, боролася з лютими бурями та хижими звірами.^[21]

А тепер послухай мене і затям: кожен із нас віддасть життя за цього малого!^[22]

— Не гакай, то швидше долетимо! — незворушно відповідала Акка, не повертаючи голови. Ні-ні, вона не була грубіянкою, а говорила так для того, аби гурт не марнував сил на порожні балачки, а зосередився на меті польоту.^[23]

Тепер її справою було порядкувати в табуні, підказувати молодим гускам, як правильно висиджувати яйця та виховувати малечу.^[24]

Ніколи ще не було так гірко гусці, як сьогодні. А особливо тому, що назвав її наприкінці не матір'ю, а пані, як кликали її чужорідні птахи. А Горго ж хіба був чужий? Яких вона йому жабок ловила, а рибку, а хробачків! Сама до такої гидоти й не підійшла б, але заради сина… А він отак — не мати…^[25]

Можливо, вона знала більше від усіх, але на те вона й провідниця табуна, щоб говорити лише тоді, коли треба.^[26]

Лис Смірре[ред.]

А він був не аби-хто: пороху вже добряче понюхав, на нього полювали, і сам він полював навіть на щурів у голодну зиму та на мишей, а як щастило, то й по курниках шастав… Лис був таким спритним, що про нього казали, наче він якоїсь незвичайної породи.^[27]

Ворон Батак[ред.]

Батак був інакшим у зграї: він і сам не крав, і іншим забороняв, радив усім шукати корм самотужки, не руйнувати пташиних гнізд та не цупити з них яєчок.^[28]

А той був мудрим — не мстився, так само відмовлявся красти, не ділив поцуплену здобич та ще й допомагав, коли хтось втрапляв у халепу.^[28]

Цитати про книгу[ред.]

	Акка з Кебнекайсе – гуска, яка веде за собою зграю у «Нільсі», безумовний моральний авторитет, жінка, яка вирішує всі проблеми. Не жінка, звісно. Але так уже сталося, що одна з найпереконливіших лідерок у світовій літературі – гуска^[29]. — З есею «Сельма Лаґерлеф»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»
	— Ганна Улюра

	Жив-був собі на півдні Швеції чотирнадцятирічний Нільс Гольґерсон. І був він розбишакою та нечупарою. Одного дня зустрів Нільс гнома та й вирішив зле з ним пожартувати. Гном образився і зменшив Нільса до хлопчика-мізинчика. Тоді нічого не залишилося хлопцеві, як податися в подорож зі зграєю диких гусей. Люди його не чули й не бачили, зате птахи прекрасно підтримували розмову і допомагали небораці, попри його прикру вдачу. Разом із приятелем, гусаком Мортеном, Нільс облетів усю Швецію – з Кебнекайсе до Лапландії – і повернувся додому. Помудрівши і подорослішавши. Гном простив розбишаку^[30]. — Про «Чудесну мандрівку Нільса Гольґерсона по Швеції»//З есею «Сельма Лаґерлеф»
	— Ганна Улюра

	«Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона по Швеції». Написана, щоб освіжити і спростити підручники з географії для молодших школярів, ще донині одна з найчитаніших книжок у світі (хоча видають її в сильно скорочених перекладах зазвичай, бо в оригіналі це такий доста грубенький двотомник). Буває таке, хоч і скидається на небилицю^[30]. — З есею «Сельма Лаґерлеф»
	— Ганна Улюра

Примітки[ред.]

↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 70
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 103
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 106
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 139
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 167
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 182
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 195
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 214
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 7
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 15
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 34
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 50
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 59
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 83
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 84
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 123
↑ ^а ^б Дивовижна подорож, 2020, с. 208
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 213
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 32
↑ ^а ^б Дивовижна подорож, 2020, с. 36
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 76
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 101
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 113
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 191
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 199
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 203
↑ Дивовижна подорож, 2020, с. 43
↑ ^а ^б Дивовижна подорож, 2020, с. 137
↑ Ніч на Венері, 2020, с. 144
↑ ^а ^б Ніч на Венері, 2020, с. 143

Джерела[ред.]

Сельма Лагерлеф. Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми. — Харків: ВД «ШКОЛА», 2020. — 224 с. — (Дитячий бестселер). — ISBN 978-966-429-196-2
Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ: ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[Дивовижна_подорож—2020——70-1] Дивовижна подорож, 2020, с. 70

[Дивовижна_подорож—2020——103-2] Дивовижна подорож, 2020, с. 103

[Дивовижна_подорож—2020——106-3] Дивовижна подорож, 2020, с. 106

[Дивовижна_подорож—2020——139-4] Дивовижна подорож, 2020, с. 139

[Дивовижна_подорож—2020——167-5] Дивовижна подорож, 2020, с. 167

[Дивовижна_подорож—2020——182-6] Дивовижна подорож, 2020, с. 182

[Дивовижна_подорож—2020——195-7] Дивовижна подорож, 2020, с. 195

[Дивовижна_подорож—2020——214-8] Дивовижна подорож, 2020, с. 214

[Дивовижна_подорож—2020——7-9] Дивовижна подорож, 2020, с. 7

[Дивовижна_подорож—2020——15-10] Дивовижна подорож, 2020, с. 15

[Дивовижна_подорож—2020——34-11] Дивовижна подорож, 2020, с. 34

[Дивовижна_подорож—2020——50-12] Дивовижна подорож, 2020, с. 50

[Дивовижна_подорож—2020——59-13] Дивовижна подорож, 2020, с. 59

[Дивовижна_подорож—2020——83-14] Дивовижна подорож, 2020, с. 83

[Дивовижна_подорож—2020——84-15] Дивовижна подорож, 2020, с. 84

[Дивовижна_подорож—2020——123-16] Дивовижна подорож, 2020, с. 123

[Дивовижна_подорож—2020——208-17] а ^б Дивовижна подорож, 2020, с. 208

[Дивовижна_подорож—2020——213-18] Дивовижна подорож, 2020, с. 213

[Дивовижна_подорож—2020——32-19] Дивовижна подорож, 2020, с. 32

[Дивовижна_подорож—2020——36-20] а ^б Дивовижна подорож, 2020, с. 36

[Дивовижна_подорож—2020——76-21] Дивовижна подорож, 2020, с. 76

[Дивовижна_подорож—2020——101-22] Дивовижна подорож, 2020, с. 101

[Дивовижна_подорож—2020——113-23] Дивовижна подорож, 2020, с. 113

[Дивовижна_подорож—2020——191-24] Дивовижна подорож, 2020, с. 191

[Дивовижна_подорож—2020——199-25] Дивовижна подорож, 2020, с. 199

[Дивовижна_подорож—2020——203-26] Дивовижна подорож, 2020, с. 203

[Дивовижна_подорож—2020——43-27] Дивовижна подорож, 2020, с. 43

[Дивовижна_подорож—2020——137-28] а ^б Дивовижна подорож, 2020, с. 137

[Ніч_на_Венері—2020——144-29] Ніч на Венері, 2020, с. 144

[Ніч_на_Венері—2020——143-30] а ^б Ніч на Венері, 2020, с. 143

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]