Перейти до вмісту

Чоловік

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Чоловіки)
«Давид» Мікеланджело Буонарроті
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Чолові́к (мн. — чоловіки) — це доросла людина чоловічої статі, однієї з двох статей роду людей (людина іншої статі — жінка). Символ чоловіка — ♂, символ Марса. Немовлята чоловічої статі часто асоціюються у західних культурах з блакитним кольором, у той час як немовлята жіночої статі, — з рожевим.

Цитати

[ред.]
  •  

Чоловіки за природою своєю не дуже високої думки про себе. І тому люблять компліменти. Жінки теж люблять компліменти, але... з протилежної причини[1].

  Джонатан Свіфт
  •  

Чоловіки одружуються, коли втомлюються гуляти, бігати. Жінки — тому що цікаві від природи. Зазвичай таке з'єднання не приносить нічого, крім розчарувань і болю[1].

  Оскар Уайльд
  •  

Гра і небезпека в крові кожного чоловіка... а найнебезпечніші іграшки — це жінки[1]...

  Фрідріх Ніцше
  •  

Усі чоловіки — чудовиська. Жінкам залишається одне — годувати їх трохи краще[2].

  Оскар Уайльд
  •  

Чоловік може любити двох жінок, але лише доти, поки одна з них не зрозуміє, у чому справа[3].

  Колетт
  •  

Чоловіки на здивування не логічні: повторюють, що всі жінки однакові, і постійно міняють одну на іншу[3].

  Колетт
  •  

Чоловік, який допускає, щоб ним попихала жінка, — не чоловік, і не жінка, а просто — ніщо[4].

  Наполеон I Бонапарт
  •  

Як у тебе з ним, Улько, питаю? Невже ще й досі не прикохала? Невже нічого не вийде? Невже тьотя Мотя правду каже, що тепер Мокія і взагалі мужчину лише політикою й можна обдурити?[5]Микола Куліш «Мина Мазайло» (третя дія, 1).

  — Рина Мазайло
  •  

Жінка завжди шукає кохання, а чоловік – революцію.

  Сергій Губерначук
  •  

Якось в одному з шоу на американському радіо зателефонувала людина і висловила блискучу думку. Вона порівняла людство з чоловіком, який знає про зради дружини, але відчайдушно намагається переконати себе у протилежному. Коли дружина повертається додому, чоловік розпитує її, де і з ким вона була. Він знає правду, але щосили сподівається, що пояснення дружини прозвучать досить переконливо і він зможе далі обманювати себе тим, що все добре. Він воліє почути гарну брехню, а не прийняти правду, що відштовхує. Так само, більшість людей не хоче помічати таємні дії та корумпованість своїх урядів чи запитати, чому країни воюють проти беззахисних громадян, включаючи своїх власних. Коли уряди брешуть і вибачаються за свої жахливі дії, більшість людей охоче вибачають, бо вони хочуть вірити, що ця брехняправда. Альтернатива цьому — визнати, що уряд не є добрим слугою народу, а навпаки[6].
 

  Девід Айк

Примітки

[ред.]