Колетт
Колетт | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Колетт (фр. Sidonie Gabrielle Colette, 28 січня 1873, Сен-Совер-ан-Пюїзе, Йонна — †3 серпня 1954, Париж) — французька письменниця, одна з зірок Прекрасної епохи, також відома як мім, акторка та журналістка. Удостоєна місця на Поверсі спадщини, номінована на Нобелівську премію з літератури в 1948 році.
Цитати
[ред.]Чоловік може любити двох жінок, але лише доти, поки одна з них не зрозуміє, у чому справа[3]. |
Я вслухаюся в свій голос… Інколи запаморочливо викрикую те, про що слід мовчати, що говорять лиш тихо на вухо, а потім раптом переходжу на шепіт, позаяк не насмілююся продовжувати[2]… |
Про Колетт
[ред.]В реальностях Колетт єдність жінок крихка, тимчасова й страшенно небезпечна для світу навколо, тому й тимчасова, і крихка. Бути жінкою в цьому світі можна хіба подвоївшись, бодай за допомогою дзеркала чи сексу. Тільки зберегти вірність у такій єдності неможливо – не можна бути вірною жінці, якої не існує[4]. — З есею «Колетт»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві» |
|||||
— Ганна Улюра |
Примітки
[ред.]- ↑ Афоризми. Колетт
- ↑ а б в Ніч на Венері, 2020, с. 172
- ↑ а б Афоризми. Колетт
- ↑ Ніч на Венері, 2020, с. 173
Джерела
[ред.]- Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ: ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5