Колетт

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колетт
Colette - photo Henri Manuel.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Колетт (фр. Sidonie Gabrielle Colette, 28 січня 1873, Сен-Совер-ан-Пюїзе, Йонна — †3 серпня 1954, Париж) — французька письменниця, одна з зірок Прекрасної епохи, також відома як мім, актриса та журналістка. Удостоєна місця на Поверсі спадщини, номінована на Нобелівську премію з літератури в 1948 році.

Цитати[ред.]

  •  

Жінка рідко прощає чоловікові ревнощі і ніколи не прощає відсутності ревнощів[1].

  •  

Ліпше розгорнути книжку, яку тримаю для себе на гримувальному столику, і читати, хоча вже читала її не раз. Але інакше я виявлю себе сам на сам, очі в очі до цієї розмальованої особи, яка пильно дивиться на мене з дзеркала[2]. — З роману «Бурлачка»

  •  

Раптом виявила в своїй книжці дивовижну юну жінку. Знаєте, хто вона? Точнісінько я до одруження: дика сільська дитина, своя в полях і лісах, музикальна, хуліганка, з косами, що клубочаться, мов товсті змії під сонцем[2]. — З листа Колетт

  •  

Чоловік може любити двох жінок, але лише доти, поки одна з них не зрозуміє, у чому справа[3].

  •  

Чоловіки на здивування не логічні: повторюють, що всі жінки однакові, і постійно міняють одну на іншу[3].

  •  

Я вслухаюся в свій голос… Інколи запаморочливо викрикую те, про що слід мовчати, що говорять лиш тихо на вухо, а потім раптом переходжу на шепіт, позаяк не насмілююся продовжувати[2]

Про Колетт[ред.]

  •  

В реальностях Колетт єдність жінок крихка, тимчасова й страшенно небезпечна для світу навколо, тому й тимчасова, і крихка. Бути жінкою в цьому світі можна хіба подвоївшись, бодай за допомогою дзеркала чи сексу. Тільки зберегти вірність у такій єдності неможливо – не можна бути вірною жінці, якої не існує[4]. — З есею «Колетт»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»

  Ганна Улюра

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]


Bookmark-new.svg