Чепура Катерина Петрівна

Катерина Петрівна Чепура

К. Чепура на акції проти Дмитра Табачника 1 вересня 2012 р.

Стаття у Вікіпедії

Катери́на Петрі́вна Чепу́ра (нар. 1986) — український театральний режисер та громадський діяч.

Цитати

Фактично завдяки ЗНО була подолана корупція, хоч і не остаточно. Але завдяки ЗНО змогли вступити студенти з сіл, які не мають фінансової підтримки. Якби вони не мали такої можливості, вони б і зараз сиділи у своєму глухому селі. — 5.03.2013 р.

Якщо студент матиме можливість обирати дисципліни, то його влаштовуватиме навантаження. Але якщо студент вступає на одну спеціальність, а його змушують вивчати предмети, які абсолютно об’єктивно не потрібні для його спеціальності, то це його не влаштовує. Він міг би витратити цей час на свій профіль. — 5.03.2013 р.

Один дурень може зіпсувати хорошу ідею. Якщо б не він, ми могли би вже бути в НАТО та ситуація була б вже зовсім іншою. — Про Віктора Ющенка, 12.02.2014 р.

Опозиція має ототожнюватися із людьми. Це ще Бандера говорив, що треба йти до людей та вирішувати їх проблеми. — 12.02.2014 р.

Майдан — це національне піднесення. Через рік після нього на кожній сувенірній ятці, та і просто в кіосках все засипано найрізноманітнішими патріотичними атрибутами, які раніше і вдень зі свічкою не знайдеш. Це один з найбільших позитивів Майдану — ми зрозуміли, що українці. — 17.11.2014 р.

«Вести» — хитра і якісна пропаганда, яка нібито показує правду, але під особливим кутом і з особливим настроєм. Люди починають сприймати ситуацію в країні так, як це потрібно Путіну. Наводять слова якихось експертів — а якщо почитаєш, там жодного прізвища... Типу, просили їх не називати.

Поки що це імпотентний орган. Нещодавно вступив у дію закон про заборону російського контенту на ТВ. Тож, якщо Нацрада не забезпечить його виконання, ми будемо вимагати, щоб її або замінили, або ліквідували. — Про Нацраду з питань телебачення і радіомовлення.

Квоти, які будуть вводитися на радіостанціях покликані не зменшити кількість російської музики в ефірі, а збільшити кількість української. Обов'язкова квота складатиме 37 %. Радійники часто маніпулюють цифрою в 75 %, але ця цифра не відповідає дійсності. Ми досліджували закордонний досвід. Ми не перша країна, яка стикається з тим, що вітчизняний продукт зникає з радіоефіру. Ми не винаходимо велосипед, квоти — це той інструмент, який може вирішити проблему, він практикується дуже давно.

Щодо якості, то я можу казати, що серед власників і керівників радіостанцій немає людей, які б слухали українську музику. І, відповідно, вони не можуть її оцінити. Ці люди мислять категоріями російськомовної музики і не відчувають різницю між українською і російською музикою. Вони намагаються працювати одразу на декілька ринків. Їхні аргументи полягають в тому, що українська музика апріорі не може бути популярною.

Ситуація з мовою у нас плачевна, адже найбільший ворог української мови — це толерантність. На жаль, ми звикли не відстоювати своє право не лише спілкуватись, а й отримувати послуги українською мовою. Російськомовні люди не толерантні, вони вимагають, щоб з ними говорили російською, тоді як українці через внутрішню інтелігентність, не бажання стереотипних звинувачень це толерують, ввічливо посміхаються. Насправді, якщо ми створимо попит на українську мову — зрештою отримаємо її, і у магазинах, і у кафе, і на вулиці.