Ходорковський Михайло Борисович

Матеріал з Вікіцитат
Ходорковський Михайло Борисович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Миха́йло Бори́сович Ходорко́вський (рос. Михаил Борисович Ходорковский; нар. 1963) — колишній глава російської нафтової компанії «ЮКОС», упродовж 2005–2013 років перебував у в'язниці.

Цитати[ред.]

  •  

В'язниця важча від колонії. Перед очима лише чотири стіни, слухати нічого і нікого: одні й ті ж два-три сусіда по півроку-року. Сонця немає, вітру немає, запах завжди один… Прогулянка — і то «під дахом». Поступово створюється відчуття покинутості, що ти самотній, що тебе забули. Загалом, це такий зрозумілий психологічний прийом, метод тиску.[1]

 

Тюрьма тяжелее колонии. Перед глазами только четыре стены, слушать нечего и некого: одни и те же два-три соседа по полгода-году. Солнца нет, ветра нет, запах всегда один… Прогулка — и то «под крышей». Постепенно создается ощущение покинутости, что ты одинок, что тебя забыли. В общем, это такой понятный психологический прием, метод давления.

  •  

Новини я готовий дивитися будь-які. Радянський досвід дозволяє виловити необхідні відомості навіть з купи лайна.[1]

 

Новости я готов смотреть любые. Советский опыт позволяет выловить необходимые сведения даже из кучи дерьма.

  •  

Брешуть часто. А я все одно намагаюся вірити. Адже правду кажуть набагато частіше.[1]

 

Врут часто. А я все равно стараюсь верить. Ведь правду говорят гораздо чаще.

  •  

Я багато чого боюсь. Боюся за сім'ю, боюся померти негідно, боюся залишитися невдячним, побоююся лікарів, а особливо стоматологів.[1]

 

Я много чего боюсь. Боюсь за семью, боюсь умереть недостойно, боюсь остаться неблагодарным, побаиваюсь врачей, а стоматологов — особенно.

  •  

Життя змінює принципи. Але не всі.[1]

 

Жизнь меняет принципы. Но не все.

 
Ця цитата була обрана цитатою дня 26 червня 2016 року.
  •  

Чоловік може плакати через смерть того, кого не зміг захистити.[1]

 

Мужчина может плакать о смерти того, кого не смог защитить.

  •  

Російська держава більшу частину своєї історії була самовладною, мала величезні повноваження, але слабкою. Залишається вона такою і сьогодні.[1]

 

Российское государство большую часть своей истории было самовластным, имеющим огромные полномочия, но слабым. Остается оно таким и сегодня.

  •  

Чи можна Росії з її неспокійними сусідами по континенту обійтися без ядерної зброї або передати його громадським структурам, які не представляють усе суспільство? Ні, не можна.[1]

 

Можно ли России с ее неспокойными соседями по континенту обойтись без ядерного оружия или передать его общественным структурам, не представляющим все общество? Нет, нельзя.

  •  

Співати я здатний, тільки якщо сильно вип'ю. Бувало в молодості. Моя пам'ять такого жаху не зберегла.[1]

 

Петь я способен, только если сильно выпью. Бывало в молодости. Моя память такого ужаса не сохранила.

  •  

СРСР — моя батьківщина. Я там народився і прожив майже до 30 років. А ось за «совком» я зовсім не сумую, і мені дико, коли чую, що в «совку» було краще.[1]

 

СССР — моя родина. Я там родился и прожил почти до 30 лет. А вот по «совку» я совсем не скучаю, и мне дико, когда слышу, что в «совке» было лучше.

  •  

Можливо, Сергій Семенович — це хороший політичний вибір для Москви. Але між правильним політично і морально виправданим треба вибирати друге. Якщо ми — люди, а не «політичні тварини». Моральний вибір — допомогти невинній людині уникнути в'язниці, яка може для неї, як і в моєму випадку, стати вічною.

 

Возможно, Сергей Семенович — это хороший политический выбор для Москвы. Но между правильным политически и морально оправданным надо выбирать второе. Если мы — люди, а не «политические животные». Моральный выбор — помочь невиновному человеку избежать тюрьмы, которая может для него, как и в моем случае, стать вечной[2].

  •  

Геній Мандели полягав у тому, що, вийшовши з в'язниці, він не зачинив двері перед носом своїх тюремників, а залишив її відкритою, щоб вони могли вийти разом з ним.

 

Гений Манделы состоял в том, что, выйдя из тюрьмы, он не захлопнул дверь перед носом своих тюремщиков, а оставил ее открытой, чтобы они могли выйти вместе с ним[3].

  •  

12 листопада я звернувся до президента Росії з проханням про помилування у зв'язку із сімейними обставинами і радий позитивному вирішенню. Про визнання провини питання не ставилося.

 

12 ноября я обратился к президенту России с просьбой о помиловании в связи с семейными обстоятельствами и рад положительному решению. О признании вины вопрос не ставился[4].

  •  

Європі слід більше зосередитися не на санкціях щодо Москви, а на допомозі Україні у розвитку демократії[5].

  •  

У нормальній ситуації для країни я не можу і не хочу боротися за президентський пост. Я взагалі за характером і досвідом кризовий керівник. Так от коли ця влада доведе країну до кризи і якщо люди захочуть поміняти систему влади на більш сучасну, то роботу на цьому етапі я готовий виконати.

 

В нормальной ситуации для страны я не могу и не хочу бороться за президентский пост. Я вообще по характеру и опыту кризисный управляющий. Так вот когда эта власть доведет страну до кризиса и если люди захотят поменять систему власти на более современную, то работу на этом этапе я готов выполнить[6].

  •  

Ось я, наприклад, будучи людиною з простої сім'ї, технарем, нарешті зеком, який 10 років не міг вибирати, на який концерт сходити, просто люблю Валерію. Я її слухав майже щодня, роки. Вона мені нагадувала про дім і я їй можу пробачити все, якщо їй потрібно моє прощення.

 

Вот я, например, будучи человеком из простой семьи, технарем, наконец зеком, который 10 лет не мог выбирать, на какой концерт сходить, просто люблю Валерию. Я ее слушал почти каждый день, годы. Она мне напоминала о доме и я ей могу простить все, если ей нужно мое прощение[7].

  •  

Виходить, що в нас усе почалося з легкого флірту, а закінчилось жорстким порно — про Українсько-російські відносини (2012)

 

А то получается, что у нас все началось с легкого флирта, а закончилось жестким порно[8].

Примітки[ред.]