У них щось з головою, у тих росіян
«У них щось з головою, у тих росіян» — книга фінської журналістки і письменниці шведського походження Анни-Лєни Лаурен.
Цитати
[ред.]В Росії надлишок гарних, добре освічених, компетентних жінок — і недолік непитущих працюючих чоловіків[1]. |
Бути самотньою дівчиною в Росії в жодному випадку не шикарно[1]. |
Мої російські приятельки дуже мало говорять про секс. Постільні подвиги чоловіків і бойфрендів не є у (російських) подруг темою для обговорення в такій же мірі, як, наприклад, у Фінляндії. Нерозв’язна загадка: чому російські жінки витрачають стільки енергії на те, щоб виглядати сексуально, і при цьому ніколи не говорять про секс[1]? |
Деякі стверджують, що російські жінки одягаються як повії. Це неправда. Тут буває по-різному[1]. |
Російське суспільство демонструє чоловічий шовінізм досить відверто і стійко. Наприклад, в порядку речей писати оголошення про прийом на роботу наступним чином: «Потрібен секретар, жінка, до 25 років, зріст не нижче 175 см»[1]. |
Самі жінки протестують рідко. Вони не розуміють, до чого насправді прагнуть учасниці жіночого руху за права жінок. «Ми і так командуємо чоловіками. Вся заковика в тому, щоб переконати чоловіка, що він приймає рішення»[1]. |
Солідарність російських чоловіків незламна… Постояти за друзів — справа честі. Не великий гріх зрадити дружині, зрадити друга — таке не прощається[1]. |
Більшість російських чоловіків дуже галантні. На відпустці у Фінляндії мене страшенно дратують ці до жаху неотесані і неуважні фінські чоловіки, які в поїзді не допоможуть заштовхати важкі сумки на полицю. В Росії таке просто неможливо[1]. |
Мене більше не бентежить, коли російський чоловік притримує мені двері або платить за мою чашку кави — це проста ввічливість, ніхто не збирається заводити зі мною інтрижку. Я більше не наполягаю, що сама заплачу… — ні до чого, крім спору, це не призведе… Жінка, яка вперто нав’язується зі своїми грошима, аж ніяк не пропагує скандинавську рівноправність. Російський чоловік в її поведінці нічого не зрозуміє. Він тільки образиться і розгубиться[1]. |
…Російські жінки чудово досягли успіху в справі маніпулювання чоловіками. Так як чоловік сильніший і більш незалежний, необхідно розставити на нього як можна більше пасток. Російським чоловікам це відомо, і вони не дають себе обдурити. Іноземці ж, навпаки, занадто раціональні і наївні. Вони не вміють «читати» поведінку своїх російських подружок і швидко потрапляють в підкаблучники[1]… |
На святкових вечерях чоловіки завжди обов’язково п’ють за жінок[1]. |
Російська демократія котиться назад з тих самих пір, як до влади прийшов Путін, — це факт, і нічого тут не поробиш[1]. |
В Росії… громадяни не розуміють, навіщо їм служити суспільству, яке не служить їм. Державних і муніципальних службовців глибоко зневажають, вважається, що їх єдина завдання — дбати про власну вигоду і красти стільки, скільки вийде[1]. |
Велика частина росіян щиро симпатизує Путіну і тому приймає призначеного Путіним престолонаслідника Дмитра Медведєва[1]. |
Опозиційні демонстрації придушуються одним і тим же способом: загальна кількість міліціонерів і омонівців як мінімум дорівнює числу демонстрантів[1]. |
З усіх потенційних спадкоємців трону Медведєв — найсучасніший: він вчився працювати з айфоном ще в ті часи, коли в Росії неможливо було придбати ліцензійну модель[1]. |
Моя старенька «Нокіа-6310», найкраща «Нокіа», яка коли-небудь вироблялися, викликає досить дивну реакцію: чому іноземна журналістка роз’їжджає на моделі десятирічної давнини? Пояснення на кшталт того, що я ще не бачила телефону з такою довгопрацюючою батарейкою, зустрічаються з повним подивом. Адже справа не в практичних достоїнствах телефону, а в тому, як ти виглядаєш з ним в руці[1]! |
Коли вибудовується черга, службовці паспортного контролю навіть не намагаються працювати швидше або покликати на підмогу колег. Нехай люди постоять. Подумаєш, черга[1]! |
Всім у Росії відомо, що більшість міліціонерів хочуть одного — грошей… Всім відомо, що міліціонери тільки і шукають, з кого здерти гроші, так навіщо звертати увагу на те, що вони кажуть? І так як в Росії про все можна домовитися, питання тільки в тому, щоб приступити до переговорів[1]. |
Спілкування в Росії настільки важливе, що зовнішні обставини перестають мати значення. Кілька разів мені траплялося смажити шашлик в холод і під дощем — якщо ми вирішили відправитися в парк на шашлики, то ми так і робимо, незалежно від примх погоди. Дупі мокро? Підстели пакет! Замерзла? Випий горілки і співай[1]. |
Немає такої покупки, яка не була б занадто дрібною, щоб її не обмити[1]. |
Примітки
[ред.]