Перейти до вмісту

Топологія

Матеріал з Вікіцитат
Топологія
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Тополо́гія (грец. τόπος — місце, logos — наука) — розділ математики, який наближений до геометрії. У той час як алгебра починається з розглядання операцій, геометрія — фігур, а математичний аналізфункцій; найфундаментальніше поняття топології — неперервність.

Цитати

[ред.]
  •  

Алгебра є одним із стовпів усього сучасного математичного мислення. Одним, але не єдиним. Другим таким стовпом дедалі більше стає молода, яка, проте, швидко розвивається, галузь математики — топологія.

  П. С. Александров[1]
  •  

Через теорію груп алгебра вростає в топологію та теорію множин, а через теорію алгебраїчних функцій — в класичний аналіз та геометрію.

  М. Кравчук[2]
  •  

Топологія, ця наймолодша гілка геометрії, наочно демонструє плідний вплив суперечностей між інтуїцією та логікою.

  Р. Курант[3]
  •  

Неперервність — це основна властивість, що її вивчає топологія.

  В. Сойєр[4]
  •  

Популярно можна сказати, що методи топології дозволяють нам «бачити» в просторі, число вимірів якого більше від трьох.

  О. С. Парасюк[5]
  •  

Та (безперечно, топологічна) споконвіку відома думка, що бублик має дірку, не потребувала для свого вираження спеціальної науки. Але ось наприкінці XIX ст. зародження топології зумовили внутрішні запити самої математики, коли треба було, приміром аналізувати властивості фігур у багатовимірних просторах.

  І. М. Виноградов[5]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.