Функція (математика)

Матеріал з Вікіцитат
Функція (математика)
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Фу́нкція (відобра́ження, перетво́рення, опера́тор, зале́жник) в математиці — це правило, яке кожному елементу з першої множини — області визначення ставить у відповідність елемент з іншої множини — області значень. Часто цю другу множину називають цільовою множиною чи образом функції чи відображення.

Цитати[ред.]

  •  

Числа і функції не довільні витвори нашого духу, вони існують поза нами, маючи такий же характер необхідності, як і речі об'єктивної реальності, і ми натрапляємо на них чи відкриваємо їх і вивчаємо так само, як фізики, хіміки, зоологи тощо.

  Ш. Ерміт[1]
  •  

Арифметика — це наука про оцінку функцій, а алгебра — це наука про перетворення функцій.

  — Г. Говісон[2]
  •  

Функції потрібні не лише натуралістові, без них тепер не обійдеться й соціолог. Узагалі в теперішній час немає жодної галузі людського знання, куди не входили б поняття про функції та їх графічне зображення.

  К. Ф. Лебединцев[3]
  •  

Поняття функції набуває подальшого розвитку і важливості завдяки Декартовому застосуванню алгебри до геометрії, тобто завдяки аналітичній або вищій геометрії. Невідомі x, y тощо перетворюються на змінні величини, а відомі — на постійні [величини].

  К. Маркс[4]
  •  

Центральна проблема всієї сучасної математики — це вивчення трансцендентних функцій, визначених диференціальними рівняннями.

  Ф. Клейн[5]
  •  

Один афоризм, що, здається, належить філософові Гегелю і давніше часто повторювався у книжках і лекціях, виглядає так: функція у=f(х) зображує буття (das Sein) речей, а похідна — їх становлення (das Werden).

  — Ф. Клейн[6]
  •  

Сучасна теорія функцій — це найвеличніше з усіх творінь чистого інтелекту.

  — К. Дж. Кайзер[7]

Див. також[ред.]

Функціональна залежність

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.