Стецько Ярослав Семенович

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Стецько Ярослав)
Стецько Ярослав Семенович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ярослав Стецько (1912–1986) — український політичний діяч, один із керівників Організації українських націоналістів. Чоловік Слави Стецько.

Цитати[ред.]

  •  

Україна повинна стати ідейним, моральним і культурним центром, навколо якого повинні зосереджуватись змагання інших поневолених народів... Україна має бути їх ідейним і моральним провідником у їхніх визвольних змаганнях[1].

  •  

... рушійною силою, мотором нації, що не дасть їй загинути, є її воля жити, рости й володіти. Вона, — а не щось інше — двигає націю з упадку, вона несе її на вершини слави[1].

  •  

Кожне відродження нації виходить із неї самої[1]...

  •  

Життя робімо таким, яким ми його хочемо бачити[1]!

  •  

Без національної революції немає соціяльної[1][2].

  •  

Дух мусить втілитися в чин! Ідея та мораль у мечі[1]!

  •  

Справа політики — це справа всього життя, без решти[1].

  •  

Україна — це вічність, не тільки сьогоднішня, але передусім майбутня й минула[1].

  •  

Нема свободи людини без свободи народу. І немає свободи народу без свободи людини[1][2].

 
Ця цитата була обрана цитатою дня 5 липня 2016 року.
  •  

Те що перестаріло, мусить умерти і ніщо не поможе його рятувати! І не треба. Родиться молоде, нове, революційне[1].

  •  

Найвищою формою життя й єдиним гарантом розвитку нації є національна держава. Найвищою цінністю для українця є українська нація. Звідси вихідною й остаточною метою всіх змагань і кожної дії українця мусять бути сила, добро і ріст української нації[1].

  •  

Зрушити націю мусить її ж еліта[1].

  •  

Не за мир, а за тріумф правди[1].

  •  

Не мир є нашою ціллю, а воля і перемога нашої нації, що є покликана Богом виконати своє призначення на землі[1].

  •  

Добро нації — найвища мета людини на землі[1].

  •  

Хто горить Ідеєю, може знаходити спокій свого сумління тільки у марші на вершини — її втілення у життя[1].

  •  

Без влади власної немає волі[1]!

  •  

Ми — проминальні і помильні. Але наші ідеї — вічні і правдиві[1].

  •  

Хай бій наш буде перемогою, а перемога пімстою[1]!

  •  

Породу заячу окупант не переслідує, бо вона служить йому помостом до уярмленої нації[1].

  •  

...Шлях героя — це здійснити силою своєї віри прірву між тим. що людина бажає, і тим, що є реальне[1].

  •  

Найважливішим для поневоленої нації є плекання культу зброї. а друге — культу влади[1].

  •  

Без національних геніїв немає світових геніїв[1].

  •  

Ідеї волі сильніші за атомову зброю[1]!

  •  

Орієнтація на чужі сили завжди ставала могилою для української держави[1].

  •  

Волі не дають — її треба здобути, влади не дарують — її треба забрати силою у ворога[1].

  •  

Перед Україною велике революційне завдання: оновлення духове, моральне, ідейне, патріотичне й релігійне вільних народів. Можливо, що для цього призначив нас Господь йти крізь терня й муки до лаврового вінка[1]!

  •  

Усюди рішає воля до боротьби за владу нації, а це означає за волю і справедливість, яких немає без влади нації[1]!

  •  

Провідні кадри — це головна сила кожної революції. Від їх якостей, моралі, політичної виробленості і віри в свою ідею залежить успіх чи невдача революційної дії[1].

  •  

Ідеї, люди, боротьба — це три нерозривні елементи революційно-визвольного процесу[1].

  •  

Якщо віра зникає і дух руїни огортає людей, тоді не можуть нас «спасати» жодні паперові «устрої» чи «конституції». Силу людям дають великі дороговкази, візи і змагання за них, а не персональні спори, анархічні поступування, дрібні міжпартійні торги[1].

  •  

Великі характери показуються у хвилинах великої проби. Фразами не можна вилонити й виростити революційних кадрів, але акцією. Наш визвольно-революційний рух кріпшав і зростав не лише завдяки теорії, а передусім завдяки нашим діям, акціям в ім'я недискусійних ідей[1].

  •  

Новий націоналістичний світогляд поборює той хаос, ту деморалізацію, той розклад, який несуть нечесні й несовісні люди, що при демагогічних методах мають можливість виплисти наверх, бо там не треба мозольної праці, творчости, зусиль, недоспаних у трудах ночей, а вистачить: гарно говорити й обіцювати золоті гори, а потім не додержати обіцянок[1].

  •  

Провідна еліта нації, щоб мати право бути такою, повинна стати уособленням ідеалізму й героїзму. Вона перша ставить чоло небезпекам і остання відступає, здійснюючи своїм власним прикладом і соціальну справедливість[1].

  •  

Ідеольогію і програму Організації я співтворив як в цілому ворожа марксизмові, демократії і всяким класократичним ідеольогіям і програмам[1].

  •  

…Тому стою на становищі винищення жидів і доцільності перенести на Україну німецькі методи екстермінації жидівства, виключаючи їх асиміляцію і тому подібне[1].

  •  

В політичній площині стою на становищі авторитарного устрою України і монопартійного, в соціальній площині національного солідаризму, що стоїть близько до націонал-соціялістичної програми, але ріжниться питоменностями української землі, суспільної та психольогічної структури українського народу[1]

  •  

Марксизм уважаю твором правда жидівського ума, але практичне його здійснення при помочі жидів переводилося і переводиться у московській тюрмі народів московського-азіатським народом. Москва і жидівство це найбільші вороги України і носії розкладених большевицьких інтернаціональних ідей[1].

Примітки[ред.]