Перейти до вмісту

Ролло Мей

Матеріал з Вікіцитат
Ролло Мей
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ролло Ріс Мей (англ. Rollo Reece May, 21 квітня 1909 — 22 жовтня 1994) — відомий американський психолог і психотерапевт, теоретик екзистенційної психології.

Цитати

[ред.]
  •  

Інтимність — це не тільки близькість тіл, але також і надій, страхів і сподівань.[1]

  •  

Здатність бути самим собою залежить від здатності зустрітися зі своєю тривогою і рухатися вперед, незважаючи на тривогу.[2]

  •  

Поява свободи тісно пов'язана з тривогою: можливість свободи завжди викликає занепокоєння, і спосіб зустрічі з тривогою визначає, пожертвує людина свободою чи утвердить її.[3]

  •  

Свобода, щоб бути справжньою, вимагає від людини протистояння межам її долі. Ми не повинні дозволяти обмеженому сприйняттю інших людей визначати нас. Мужність — це не відсутність відчаю; мужність радше є здатністю йти вперед всупереч відчаю.[3]

  •  

Радість, а не щастя є метою життя, оскільки радість — це емоція, яка супроводжує втілення наших основних властивостей. Вона заснована на переживанні власної ідентичності, цінної та гідної.[4]

  •  

На долю не можна не зважати, ми не можемо просто стерти її чи замінити чимось іншим. Але ми можемо вибирати, як нам відповідати нашій долі, використовуючи даровані нам здібності. У боротьбі нашої свободи з долею народжується наш творчий потенціал, та й сама культура.[5]

  •  

Протилежністю мужності в нашому суспільстві є не боягузтво, а конформність.[6]

  •  

Якщо ви не висловлюєте ваші власні оригінальні ідеї, якщо ви не слухаєте себе, звертаючись усередину, ви зраджуєте себе.[7]

  •  

Тривога прагне стати страхом.[8]

  •  

Наше емоційне життя не було написане на цементі в нашому дитинстві. Ми пишемо кожну главу в міру руху вперед.[8]

  •  

Зустріч із тривогою може звільнити нас від нудьги, може загострити наше сприйняття, вона створює ту напругу, на якій ґрунтується збереження людського існування. Якщо є тривога, значить, людина живе.[8]

  •  

Справжній відчай — те, що змушує людину примиритися зі своєю долею.[8]

  •  

Одиниця вивчення в психотерапії — не «проблема», з якою прийшов пацієнт, а скоріше існування-двох-особистостей-у-світі, у світі, представленим у даний момент кімнатою терапевта.[9]

  •  

Робота психотерапевта має полягати в тому, щоб допомогти людям здобути свободу для усвідомлення і здійснення своїх можливостей.[9]

  •  

Психоаналіз — як і будь-яка хороша психотерапія — це метод, що дає змогу людині усвідомити власну долю, щоб посилити переживання нею свободи.[9]

  •  

Депресія — це нездатність створювати майбутнє.[10]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]
  • Под знаком Ψ: Афоризмы известных психологов / К. В. Ягнюк. — Москва: Когито-Центр, 2016. — 143 с.