Перейти до вмісту

Індія

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Республіка Індія)
Прапор Індії
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Респу́бліка І́ндія або І́ндія, Бга́рат (англ. Republic of India, гінді भारत गणराज्य, Bhārat Gaṇarājya) — країна в Південній Азії. На північному заході межує з Пакистаном; на півночі — з КНР, Непалом і Бутаном; на сході — з М'янмою і Бангладеш. Офіційні мови — гінді та англійська, також 21 регіональна мова.

Цитати

[ред.]
  •  

Спільна мова для Індії — гінді, а не англійська[1].

  Магатма Ганді
  •  

Якби Індія стала сповідувати насильство, я не хотів би більш жити в Індії; вона перестала б вселяти мені гордість[2].

  Магатма Ганді
  •  

Якщо Індія буде копіювати Англію, то, в цьому я твердо переконаний, вона загине[2].

  Магатма Ганді
  •  

Індія і Пакистан — це дві абсолютно різних і політично незалежні держави. Мусульмани користуються рівними правами в Індії, індуси — в Пакистані[2].

  Нельсон Мандела
  •  

Наше правління в Індії не протрималося б ні дня — в усякому разі, ні місяця, — якби не було засноване на вірі індійського народу в наші високі й безкорисливі мотиви. Британська справедливість є справжня підстава британського панування в Індії[2].

  Вінстон Черчилль
  •  

Індійський народ унікальний тим, що не можна і водночас можна говорити про один індійський народ. З одного боку, в Азії немає більш багатомовної, більш багатонаціональної країни, ніж Індія. Жодна мова не домінує — всі знають як мінімум дві або три мови. Причому державну мову поважають усі, мова не є предметом конфлікту і приводом для ускладнення життя в країні. Кожен штат має свою мову і літературу (ще є підмови). Основні мови, за винятком чотирьох мов дравидської групи, походять від санскриту[3].

  Мрідула Гош
  •  

Всі основні релігії представлені в Індії, а як мінімум чотири — джайнізм, індуїзм, буддизм та сикхізм зародилися у нашій країні. Узагальнення, або скоріше синтез цього масштабного явища на національному рівні — це те, що є сучасним обличчям моєї країни. Тому «індологія» — це не тільки спрощене уявлення про вивчення мови «гінді» або «танців» або читання філософських перекладів. Такий синтез (holistic approach) став підвалиною гуманітарної політики. Невід’ємним компонентом цього процесу стала систематизація знань (і відповідно їхня періодизація) і практичного досвіду, отриманих нами від кожної епохи[3].

  — Мрідула Гош
  •  

В Індії багато гіджр. У нас справді 1998 року обрали в парламент гіджру Шабнам Маусі, але декриміналізація гомосексуальності відбулася тільки минулого року. Ставлення до ЛГБТ та квір у Індії було більш ліберальним, поки не прийшли британці зі своїми законами. У свідомості суспільства для гіджр є місце. А в «Міністерстві граничного щастя» левове серце Анджум та її вміння захоплюватися життям після проходження пекла – надихають. Вона не живе життям розбитої сумної людини. У Старому Делі є багато таких місць, як Хвабґаг[4][5].

  Арундаті Рой
  •  

Якщо Індія збудує [ядерну] бомбу, ми будемо їсти траву чи листя, страждати від голоду, але також створимо свою ядерну бомбу. Ми не маємо вибору.[6][7]

  — Президент Пакистану Зульфікар Алі Бхутто
  •  

Прем'єр-міністр Сіккіма звернувся до Індії із проханням про входження до складу Індії. Відразу після цього індійські війська окупували крихітну територію та провели референдум, на якому майже 98% місцевих жителів проголосували за входження до складу Індії. При цьому місцевого монарха навіть забули попросити написати зречення і він формально до самої смерті так і був монархом за скасованої монархії[8]. — щодо анексії Сіккіму

 

Премьер-министр Сиккима обратился к Индии с просьбой о вхождении в состав Индии. Сразу же после этого индийские войска оккупировали крошечную территорию и провели референдум, на котором почти 98% местных жителей проголосовали за вхождение в состав Индии. При этом местного монарха даже забыли попросить написать отречение и он формально до самой смерти так и был монархом при упраздненной монархии.

  — AKTIV.com.ua

Див. також

[ред.]

Примітки

[ред.]