Перейти до вмісту

Механіка

Матеріал з Вікіцитат
Механіка
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Мехáніка (від грец. Μηχανική, mechane — знаряддя, споруда, мистецтво побудови машин) — в загальному розумінні наука про механічний рух та рівновагу тіл і взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Також це розділ фізики, який вивчає закон механічного руху і механічної взаємодії.

Цитати[ред.]

  •  

Дуже важливу роль відіграло спорадичне застосування машин у XVII столітті, бо воно дало великим математикам того часу практичні опорні пункти і стимули для створення сучасної механіки.

  К. Маркс[1]
  •  

Як і всі інші науки, математика виникла з практичних потреб людей: з вимірювання площ земельних ділянок і місткості посудин, з обчислення часу та з механіки.

  Ф. Енгельс[1]
  •  

Механіка — це рай математичних наук, за посередництвом її досягають математичного плоду.

  Леонардо да Вінчі[2]
  •  

Арістотель чудово сказав, що «фізика і математика породжують практику, тобто механіку».

  Ф. Бекон[2]
  •  

Математика — це найкращий і навіть єдиний можливий вступ до вивчення природи. Без геометрії і алгебри неможливе вивчення механіки; без геометрії, алгебри й механіки неможливе вивчення астрономії, без геометрії, алгебри, механіки й астрономії неможливе вивчення фізики й фізичної географії; без фізики не можна взятися за хімію; без фізики й хімії немає змоги підступити до фізіології тварин і рослин.

  Д. І. Писарев[3]
  •  

Я приєднуюся до думки, що аналіз — це наука, яка існує самостійно, у собі самій, незалежно від будь-яких застосувань, тоді як геометрія, а також, з другого боку, і механіка — це лише наочне зображення співвідношень в єдиному великому й піднесеному Всесвіті.

  Ю. Плюкер[4]
  •  

Арифметика перебуває щодо двох інших математичних дисциплін, геометри та механіки, у такому самому положенні, як уся математика щодо астрономії та інших природничих наук. Арифметика робить геометри і механіці найрізноманітніші послуги, дістаючи, в свою чергу, від цих наук різноманітні імпульси.

  Л. Кронекер[5]
  •  

Чим механіка є для фізики, тим, я гадаю, алгебраїчний аналіз… має стати для хімії майбутнього.

  Дж. Сільвестр[6]
  •  

Прикладна математика не зупиняється, звичайно, у своєму розвиткові, навпаки, охоплює дедалі ширші нові галузі. Щоб переконатися в цьому, досить лише нагадати про створення всієї «математичної фізики», тобто нашого знаряддя теоретичного дослідження в усіх ділянках фізики, які лежать поза межами механіки.

  Ф. Клейн[7]
  •  

Механіка повинна рівною мірою спиратися на аналіз і геометрію, беручи від них те, що найбільш відповідає суті задачі. Своїми новими методами: дослідженням інтегралів у диференціальних рівняннях, знаходженням ознак, при яких існують алгебраїчні інтеграли і т. д. — аналіз дає нам могутнє знаряддя, щоб розв'язувати задачі динаміки. Але остаточна обробка розв'язків задач завжди належатиме геометрії.

  М. Є. Жуковський[8]
  •  

Практично майже вся механіка — це прикладна теорія диференціальних рівнянь.

  В. М. Глушков[9]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.