Інтеграл

Матеріал з Вікіцитат
Інтеграл
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Інтегра́л (від лат. integer — цілий) — узагальнення поняття суми нескінченного числа нескінченно малих доданків. Одне з найважливіших понять математичного аналізу, центральне поняття інтегрального числення.

Цитати[ред.]

  •  

Саме поняття інтеграла сповнене красою — це дивовижне поєднання нескінченно багатьох елементів, кожний з яких нескінченно малий, поєднання, яке вміє відлитися у певну форму скінченної величини.

  — Є. Файнберг[1]
  •  

Я відкрив у аналізі дещо нове. Деякі з цих відкриттів стосуються теорії рівнянь, інші — функцій, визначуваних інтегралами. В теорії рівнянь я дослідив, в яких випадках рівняння розвязуються в радикалах, що дало мені привід поглибити цю теорію і описати усі можливі перетворення рівняння, допустимі навіть тоді, коли воно не розв'язується в радикалах.

  Е. Галуа[2]
  •  

Відстоюючи переваги геометричного методу дослідження, я далекий від думки про його винятковість. Механіка повинна рівною мірою спиратися на аналіз і геометрію, беручи від них те, що найбільш відповідає суті задачі. Своїми новими методами: дослідженням інтегралів у диференціальних рівняннях, знаходженням ознак, при яких існують алгебраїчні інтеграли і т. д. — аналіз дає нам могутнє знаряддя, щоб розв'язувати задачі динаміки. Але остаточна обробка розв'язків задач завжди належатиме геометрії.

  М. Є. Жуковський[3]
  •  

Основні ідеї та поняття традиційної вищої математики: похідна, інтеграл, нескладні диференціальні рівняння як засіб опису фізичних явищ — стали необхідні майже кожній людині незалежно від роду и роботи.

  С. Л. Соболєв[4]
  •  

Подібно до того як диференціальне та інтегральне числення є мовою класичної механіки, без якої неможливо сформулювати навіть її основних законів, функціональний аналіз — мова квантової механіки.

  О. С. Парасюк[5]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.