Литвин Юрій Тимонович

Матеріал з Вікіцитат
Юрій Литвин
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ю́рій Тимо́нович Литви́н (26 листопада 1934, Ксаверівка — 5 вересня 1984, Чусовий) — український поет, письменник, журналіст та правозахисник.

Цитати[ред.]

  •  

Ви хочете знищити Литвина, але це вам не вдасться. Убити в мені людину, вбити в мені віру в любов, у прекрасне, правду і свободу – вам не вдасться, панове прокурори. Литвин вас не боїться, панове начальники. Не боїться, хоч знає, чого ви варті, добре знає ваше справжнє єство, знає, що таке радянська дійсність і радянська влада, що таке її каральні органи[1]. — з останнього слова на суді, 1979

  •  

Інакодумство в Україні має свої глибокі революційно-демократичні та ліберальні традиції... Свободолюбство, демократизм є характерними ознаками як українця, так і всієї української нації[1]. — з нарису «Правозахисний рух в Україні, його засади і перспективи», 1979

  •  

Пасивність мого адвоката Медведчука в захисті обумовлена не його професійним профанством, а тими вказівками, які він одержав згори, і підлеглістю: він не сміє розкривати механізму вчиненої проти мене провокації. Адвокатська участь у таких справах зведена нанівець – це ще одне свідчення відсутності в СРСР інституту адвокатури при розгляді політичних справ, де садять людей «інакомислячих»[1]. — з останнього слова на суді, 1979

  •  

Я не політик, я правозахисник, і за будь-якої влади моє найімовірніше місце – у в'язниці[1].

Примітки[ред.]