Ландау Лев Давидович

	Ландау Лев Давидович
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіцитатах є статті про інших людей з прізвищем Ландау.

Лев Дави́дович Ланда́у (9 (22) січня 1908, Баку — 1 квітня 1968, Москва) — радянський фізик, академік АН СРСР (1946). Лауреат Нобелівської премії з фізики 1962 року.

Цитати Лева Ландау

	Найбільшим досягненням людського генія є те, що людина може зрозуміти речі, які він вже не в силах уявити.
	Величайшим достижением человеческого гения является то, что человек может понять вещи, которые он уже не в силах вообразить.^[1]

	Кожен має достатньо сил, щоб гідно прожити життя. А всі ці розмови про те, яке зараз важкий час, — це хитромудрий спосіб виправдати свою бездіяльність, лінь і різні смутності. Працювати треба, а там, дивись, і часи зміняться.
	Каждый имеет достаточно сил, чтобы достойно прожить жизнь. А все эти разговоры о том, какое сейчас трудное время, — это хитроумный способ оправдать свое бездействие, лень и разные унылости. Работать надо, а там, глядишь, и времена изменятся.^[1]

	Найстрашніший гріх — це нудьгувати!... Ось прийде Страшний суд, Господь Бог покличе і запитає: «Чому не користувався всіма благами життя? Чому нудьгував?»
	Самый страшный грех — это скучать!... Вот придет Страшный суд, Господь Бог призовет и спросит: «Почему не пользовался всеми благами жизни? Почему скучал?»^[1]

	Жінки гідні поваги. За багато, але особливо за їх довготерпіння. Я переконаний, що, якби чоловікам довелося народжувати, людство швидко б вимерло.
	Женщины достойны преклонения. За многое, но в особенности за их долготерпение. Я убежден, что, если бы мужчинам пришлось рожать, человечество быстро бы вымерло.^[1]

	З товстих книг не можна дізнатися нічого нового. Товсті книги — це кладовище, в якому поховані відслуживші свій вік ідеї минулого.
	Из толстых книг нельзя узнать ничего нового. Толстые книги – это кладбище, в котором погребены отслужившие свой век идеи прошлого.^[2]

	Головне — робіть все з захопленням: це страшно прикрашає життя.
	Главное — делайте всё с увлечением: это страшно украшает жизнь.^[2]

	У збірнику афоризмів, мабуть, і можна вичавити сік людської думки; але сік зовсім і не становить найбільш дорогоцінної її частини.
	В сборнике афоризмов, пожалуй, и можно выжать сок человеческой мысли; но сок вовсе и не составляет наиболее драгоценной ее части.^[2]

	Фізик прагне зробити складні речі простими, а поет — прості речі — складними.
	Физик стремится сделать сложные вещи простыми, а поэт – простые вещи – сложными.^[2]

	Науки діляться на природні, неприродні і протиприродні.
	Науки делятся на естественные, неестественные и противоестественные.^[2]

	Метод важливіше відкриття, бо правильний метод дослідження приведе до нових, ще більш цінних відкриттів.
	Метод важнее открытия, ибо правильный метод исследования приведёт к новым, ещё более ценным открытиям.^[2]

Про нього

	Я любив Ігоря Євгеновича Тамма - це був чудовий фізик і прекрасна людина. Але найбільшою фігурою у нас був, звичайно, Ландау. У нього були свої недоліки, але він був великим ученим. Дуже був на нього схожий видатний американський фізик Річард Фейнман - за манерою поведінки, спілкування. Я навіть запитав його одного разу про його походження. Він якось поморщився - мабуть, питання було йому не дуже приємний, - але відповів, що чи то батько, чи то дід його з Білорусії - словом, наша людина. Повернуся до Тамм і Ландау. Ігор Євгенович був людиною бойовою, але в політиці не розумівся. Лев Давидович - навпаки: був трохи боягуз, але після арешту в політиці розбирався краще колишнього меншовика Тамма. — у відповідь на запитання "Хто з фізиків вас найбільше вразив як особистість?"
	Я любил Игоря Евгеньевича Тамма - это был превосходный физик и прекрасный человек. Но самой крупной фигурой у нас был, конечно, Ландау. У него имелись свои недостатки, но он был великим ученым. Очень был на него похож выдающийся американский физик Ричард Фейнман - по манере поведения, общения. Я даже спросил его однажды о его происхождении. Он как-то поморщился - видимо, вопрос был ему не очень приятен, - но ответил, что то ли отец, то ли дед его из Белоруссии - словом, наш человек. Вернусь к Тамму и Ландау. Игорь Евгеньевич был человек боевой, но в политике разбирался слабо. Лев Давидович - наоборот: был немного трусоват, но после ареста в политике разбирался лучше бывшего меньшевика Тамма.^[3]
	— Віталий Гінзбург, лауреат Нобелівської премії з фізики

	Ландау створив якусь філософію життя, абсолютно новий тип вченого. Фізика перетворилася в якусь захопливу пригоду, в романтичну країну, де жили гіганти, особливе плем'я: вільні люди. Ось цю атмосферу, по суті, створив Ландау; ось це відчуття, що десь можна міркувати вільно, що десь не поставлені рогатки на шляху думки - це дуже хвилювало людей в ті часи. І все це завдяки Ландау.^[4]
	— Олександр Воронель, радянський та ізраїльський фізик

	Про позицію Ландау я мало що знаю. Одного разу в середині 50-х років я приїхав для чогось в Інститут фізичних проблем, де Ландау очолював Теоретичний відділ і окрему групу, що займалася дослідженнями й розрахунками для "проблеми". Закінчивши ділову розмову, ми з Левом Давидовичем вийшли в інститутський сад. Це був єдиний раз, коли ми розмовляли без свідків, по щирості. Л. Д. сказав: - Сильно не подобається мені все це. - (По контексту йшлося про ядерну зброю взагалі і його участь в цих роботах зокрема.) - Чому? - дещо наївно запитав я. - Занадто багато шуму. Зазвичай Ландау багато й охоче посміхався ... Але на цей раз він був сумний, навіть печальний.
	О позиции Ландау я мало что знаю. Однажды в середине 50-х годов я приехал зачем-то в Институт физических проблем, где Ландау возглавлял Теоретический отдел и отдельную группу, занимавшуюся исследованиями и расчётами для “проблемы”. Закончив деловой разговор, мы со Львом Давыдовичем вышли в институтский сад. Это был единственный раз, когда мы разговаривали без свидетелей, по душам. Л. Д. сказал: — Сильно не нравится мне всё это. — (По контексту имелось в виду ядерное оружие вообще и его участие в этих работах в частности.) — Почему? — несколько наивно спросил я. — Слишком много шума. Обычно Ландау много и охотно улыбался… Но на этот раз он был грустен, даже печален.^[5].
	— Андрій Сахаров, радянський фізик, лауреат Нобелівської премії миру,активний борець за права людини.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г 25 цитат гениальных физиков
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Афоризмы и цитаты Льва Ландау
↑ Владимир НУЗОВ_ ИДЕЯ #2 (Интервью с академиком В.Гинзбургом)
↑ Бессараб М. Страницы жизни Ландау / Бессараб М. - М.: Моск. рабочий, 1971. - 136 с.
↑ Сахаров А. Д. Воспоминания : в 2 т. / ред.-сост.: Е. Холмогорова, Ю. Шиханович. - М. : Права человека, 1996., Т. 1. - 912 с., 16 л. портр.

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[adme-1] а ^б ^в ^г 25 цитат гениальных физиков

[su-2] а ^б ^в ^г ^д ^е Афоризмы и цитаты Льва Ландау

[3] Владимир НУЗОВ_ ИДЕЯ #2 (Интервью с академиком В.Гинзбургом)

[4] Бессараб М. Страницы жизни Ландау / Бессараб М. - М.: Моск. рабочий, 1971. - 136 с.

[5] Сахаров А. Д. Воспоминания : в 2 т. / ред.-сост.: Е. Холмогорова, Ю. Шиханович. - М. : Права человека, 1996., Т. 1. - 912 с., 16 л. портр.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]