Тамм Ігор Євгенович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Тамм
Igor Tamm.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ігор Євгенович Тамм (нар.26 червня (8 липня) 1895, Владивосток, Російська імперія — пом.12 квітня 1971, Москва) — фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1958 року; начальник сектора конструкторського бюро № 11 (Арзамас-16), академік Академії наук СРСР, доктор фізико-математичних наук, Герой Соціалістичної Праці.

Цитати[ред.]

  •  

Жонглювання словами та термінами, фіксування уваги на дрібницях, прихованих під квазінауковими словесними нагромадженнями, останнім часом широко проникло в нашу літературу з філософії науки. Важко оцінити ту шкоду, яку принесла ця груба вульгаризація науки.

 

Жонглирование словами и терминами, фиксирование внимания на мелочах, скрытых под квазиучёными словесными нагромождениями, в последнее время широко проникло в нашу литературу по философии науки. Трудно оценить тот вред, который принесла эта грубейшая вульгаризация науки

  — Тамм И.Е. О работе философов-марксистов в области физики журнал «Под знаменем марксизма», 1933 г., N 2.
  •  

Я думаю, якби Пушкін жив в наші дні, він був би фізиком.

 

Я думаю, если бы Пушкин жил в наши дни, он был бы физиком.

  — Ігор Тамм [1].
  •  

У всякого теоретика в корзині для паперів похоронена маса прекрасних ідей. Експериментатору краще, цікаві результати, задоволення від праці. Видумки ж теоретика нікому не потрібні, якщо вони не відповідають дійсності.[2].

  — Ігор Тамм

Про Ігоря Тамма[ред.]

  •  

Люди мого покоління вперше дізналися ім'я Ігоря Євгеновича Тамма, як автора курсу теорії електрики. Для багатьох це було одкровенням. Одночасно до нас доходив гуркіт, баталії за теорію відносності, за квантову теорію. Вже до кінця 30-х років ім'я Ігоря Євгеновича, навіть у тих, хто не знав його особисто, було оточене ореолом, не в надприродному, а просто в високому людському сенсі. У ньому, поряд з Ландау, радянські фізики-теоретики бачили свого заслуженого і визнаного главу. І всіма принципової, доброї й розумної людини, великого оптиміста, доброго і часто вдалого пророка.[3].

 

Люди моего поколения впервые узнали имя Игоря Евгеньевича Тамма, как автора курса теории электричества. Для многих это было откровением. Одновременно до нас доходили раскаты, баталии за теорию относительности, за квантовую теорию. Уже к концу 30-х годов имя Игоря Евгеньевича, даже у тех, кто не знал его лично, было окружено ореолом, не сверхъестественным, а просто в высоком человеческом смысле. В нём, наряду с Ландау, советские физики-теоретики видели своего заслуженного и признанного главу. И всеми принципиального, доброго и умного человека, великого оптимиста, доброго и часто удачного пророка.

  Андрій Сахаров, радянський фізик, лауреат Нобелівської премії миру,активний борець за права людини.
  •  

Він був легким, швидким, завжди поспішав, ніби боявся спізнитися. Захоплювався багатьма видами спорту, був чудовим альпіністом, майстром спорту СРСР, ходив в гори до сімдесятирічного віку, грав в теніс. Ну а шахи — це постійна пристрасть. [4].

 

Он был легок, быстр, всегда торопился, будто боялся опоздать. Увлекался многими видами спорта, был великолепным альпинистом, мастером спорта СССР, ходил в горы до семидесятилетнего возраста, играл в теннис. Ну а шахматы - это постоянная страсть.

  — Володимир Губарєв, науковий журналіст

Примітки[ред.]

  1. Великие умы России - книжная серия (КП) Том 17. Владимир Губарев: Игорь Тамм, Виталий Гинзбург
  2. Воспоминания о И. Е. Тамме: сборник биографической информации / Физический ин-т АН СССР ; сост. И. М. Дремин; отв. ред. Е. Л. Фейнберг. - 2-е изд., доп. - Москва : Наука,1986. - 312 с
  3. А. Д. Сахаров, Воспоминания в двух томах. Москва, Права человека, 1996 г
  4. Великие умы России - книжная серия (КП) Том 17. Владимир Губарев: Игорь Тамм, Виталий Гинзбург