Катря Гриневичева

Катря Гриневичева

Файл:Grynevycheva K.jpg

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Ка́тря Гриневиче́ва (Катерина Гриневич; 19 листопада 1875, Винники біля Львова — 25 грудня 1947, Берхтесґаден, Баварія) — українська письменниця.

Цитати

У цьому ж 1894 році обігла український Краків вістка, що старанням здебільша «Академічної Громади» мають відкрити в Кракові філію «Просвіти». В один зимовий день явився в нас високий, кучерявий студент з поставою людини, якій належить в життю багато місця. Це був 23-літній Василь Стефаник... Стефаникові завдячую першу українську книжку й неодну ще опісля.

Цитати про Катрю Гриневичеву

	Гриневичеву можна назвати без перебільшення найосвіченішою жінкою в Галичині. Була вона справді репрезентативною постаттю в західно-українському житті й сміло могла заступати нас, наше жіноцтво й нашу літературу перед культурним Заходом.
	— Володимир Дорошенко

	Катря Гриневичева змогла у своїх творах дати відсвіт синтези визвольних змагань нашої теперішности, як одна з репрезентативних появ не тільки української літератури нашої доби, але й усього громадянського життя взагалі. І в тому і шлях Її Духа в майбутнє.
	— Остап Грицай

	Княжу добу, власне період існування Галицько-Волинської держави, блискуче відкрила читачеві Катря Гриневичева у своїх повістях «Шо­ломи в сонці» та «Шестикрилець». Карбований стиль, в міру, тактов­но вживані архаїзми надають її текстам особливого аромату дзвінкої давнини... давнини давньої й водночас такої нам близької. Як нам її не любити, як нам не гордитися нею, як нам не оплакувати смерть Рома­на Мстиславича в 1204 році, із загибеллю якого зайшла зірка не тільки Галицько-Волинської держави, а й усієї, мабуть, стародавньої України. — З лекції «Історична романістика та національна свідомість» (1995)
	— Роман Федорів

	У вересні 1939 вибухла ІІ-га світова війна. Письменниця була тоді в Надвірній у сина Ярослава, звідки виїхала у Львів. Із заходу йшов грізний вал німецький – зо сходу большевицький. Поляки втікали: військо, адміністрація й цивільне населення. Надвірну зайняли большевицькі війська. Вони пішли дальше, а на їх місце прибула цивільна адміністрація і НКВД. Розпочались арешти українських націоналістів, громадських діячів. Одного з перших большевики арештували брата Катрі Гриневичевої, д-ра Валерія Банаха, адвоката в Надвірній. Вони вивезли його у Станиславів а відтак у Донбас до копальні, де його й замучили. — Катря Гриневичева: Біографічний нарис. Торонто, 1968.
	— Ярослав Гриневич, син