Іронія
Іро́нія (дав.-гр. είρωνεία — лукавство, глузування, прихований гумор) — художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.
Цитати
[ред.]Популярність лише спочатку здається долею, потім нерідко це іронія долі. |
|||||
Популярность лишь поначалу кажется судьбой, потом нередко это ирония судьбы[1]. | |||||
| — Андрій Миронов |
Іронія — невидимі лапки на словах[2]. |
|||||
| — Андрій Коваль |
Іронія, а особливо самоіронія – це круто, бо створює тобі відповідну дистанцію щодо себе самого, вона дає тобі шанс переглядати свої вчинки і змінюватися. Але як її в людях виховати? Це ж неможливо – взяти і крикнути: «Гей, народ! Будьте іронічними – і буде вам щастя[3]!» |
|||||
| — Юрій Андрухович |
| — Андрій Коваль |
| — Юрій Меліхов |
Примітки
[ред.]- ↑ Правила жизни. Андрей Миронов
- ↑ а б Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Андрій Коваль
- ↑ Нам усім пощастило, 2017, с. 101
- ↑ Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К.: Видавничий центр «Просвіта», 2001. Юрій Меліхов
