Перейти до вмісту

Емілі Бронте

Матеріал з Вікіцитат
Емілі Бронте
Портрет, намальований братом, Бранвеллом Бронте
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Е́мілі Бро́нте (англ. Emily Brontë, 30 липня 1818 — 19 грудня 1848) — англійська письменниця та поетеса, авторка роману «Буремний перевал».

Цитати

[ред.]
  •  

Розумна людина має знаходити достатню компанію в собі[1].

  •  

Чесні люди не приховують свої вчинки[1].

  •  

Якби я могла, то завжди працювала б мовчки та в темряві, і нехай мої зусилля будуть відомі завдяки їхнім результатам[1].

Цитати з творів

[ред.]
  •  

Більш моя думка не літає
Під небеса. Не здійнятись ніяк.
Крила складаю, де вереск вкриває
Серце твоє. Назавжди, чи не так[2][3]?

  •  

Стоїчна людина
Кохання й дібр не прагну я,
Їм кину посмішку;
Про славу мрії сон снував
Та щез на досвітку[4][3].

Про Емілію Бронте

[ред.]
  •  

Бронте – насамперед поетеса, хоча її поезія й не здобула слави, що дісталась роману (тільки завдяки уважному перечитуванню на початку XX століття). Еліс Белл видав свої вірші 1846-го разом із двома іншими «братами» в одній маленькій книжечці. Продалися лише два примірники, хоча єдиний позитивний відгук зауважив саме «природну стихію» поезій. На роман теж не очікував успіх. Уже по смерті сестри Шарлотта відреагувала й перевидала її твори, але й тоді на них дивились, як на незрозумілий курйоз. Занадто-бо незручні, «нежіночі», занадто сильну продукують емоцію[3]. — З есею «Емілія Бронте»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»

  Ганна Улюра
  •  

У всіх популярних і наукових книжках про Емілію блукає згадка: поховали її в труні завширшки шістнадцять дюймів. На цьому факті часто наголошують. Шістнадцять дюймів – сорок сантиметрів, дівчина була майже безтілесною, вона наче розчинилася в фізичному просторі так само, як і в просторі літератури. Між тим, рукописів і автографів цієї Бронте так само дуже-дуже мало, хіба п’ять-сім документів – її видавці були надто недбалі, щоби щось зберігати, а писати листів вона не любила[5]. — З есею «Емілія Бронте»

  — Ганна Улюра
  •  

У дітей Бронте була забавка, вони грались іграшковими солдатиками і придумали для них цілі держави. Емілія вигадала дві – Ґондал і Ґаалдін, монархічний острів роялістів і тропічну колонію з сильним впливом республіканців. (Усі Бронте захоплювалися політикою.) Дія більшості її віршів відбувається на просторах цих двох держав. Разом текстів десь дві сотні, й близько семи десятків із них написані або з погляду однієї жінки, або про неї[3]. — З есею «Емілія Бронте»

  — Ганна Улюра
  •  

Шарлотта в передмові до перевидання текстів Емілії писала, що створивши такої сили й привабливості образи грішників, середульша Бронте «не знала, що творила». Біда в тому, що цього не знаємо і ми, і навряд дізнаємося. Отже маємо те що маємо: авторка однієї поетичної збірки, одного роману, зріст – 170 см, ширина труни – 16 дюймів[6]. — З есею «Емілія Бронте»

  — Ганна Улюра

Примітки

[ред.]
  1. а б в Галліґан К. Її історія: 50 жінок та дівчат, які змінили світ / Катерина Галліґан ; пер. з англ. О. Ю. Григорович. — Харків : Ранок, 2019. — С. 42—43.
  2. Пер. Оксани Григор’євої
  3. а б в г Ніч на Венері, 2020, с. 104
  4. Пер. Романа Кухаря
  5. Ніч на Венері, 2020, с. 103
  6. Ніч на Венері, 2020, с. 105

Джерела

[ред.]