Ганна Кралль

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганна Кралль
Hanna Krall.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ганна Кралль (пол. Hanna Krall , 20 травня 1935, Варшава) — польська письменниця і журналістка.

Цитати[ред.]

  •  

Знаєте, я часто зауважую, що велике добро завжди сусідує з великим злом. Я це завжди відчувала в розмовах. Якщо є Бог, то є і диявол. Або навпаки.[1]

  •  

Своє дитинство я не проміняла б на жодне інакше. Воно підготувало мене до всієї іншої частини мого життя – завдяки моєму дитинству я розумію, про що цей світ. Завдяки моєму дитинству я знаю, що таке страх, я знаю, що таке мужність. Мене не так легко шокувати. Усі діти вийшли з війни мудріші та зріліші. Для того, щоб вижити, всі повинні були бути мудрі: і польські, і єврейські діти…[1]

  •  

Думаю, я теж якось допомагаю видобуванню пам’яті. Люди розповідають свої історії тому, що хочуть розповідати. Хочуть, щоби про них пам’ятали. А репортаж є способом запам’ятовувати, є записуванням справжніх розповідей. Репортаж є пам’яттю. А пам’ять є однією із головних людських потреб.[1]

  •  

Я була цікавою дитиною. Ще в дитячому будинку, де виросла. А потім у Варшавському університеті зрозуміла, що живу в світах замкнених, вигаданих. І в мене прокинулась цікавість до світу реального. Тоді я захотіла стати репортеркою. Коли мала якісь перші практики в газетах, то дуже була втішена, бо могла кудись поїхати, щось побачити, послухати, із кимось поговорити. Хоч тексти мої на той час були якимись невдалими етюдами, але це вже був контакт зі справжніми людьми. Це мені подобалося. А потім я почала писати те, що ми нині називаємо репортажем. Мені хотілося переказувати світ. А він заслуговує на те, аби бути записаним.[1]

Цитати про неї[ред.]

  •  

Ми говорили, що репортер має написати так, щоби цензор пропустив, читач відчув, що тут є правдою, а сам автор міг подивитися собі у дзеркалі в очі. І репортери примудрялися все це поєднувати в одному тексті. Тоді у Польщі говорили, що добрий репортаж має не тільки друге, а й третє, четверте і сьоме дно. Коли текст має сьоме дно, то він є багатовимірним. Майстром такого репортажу була Ганна Краль.[2]

  — Маріуш Щигел

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg