Божена Немцова
Божена Немцова | |
![]() | |
![]() | |
![]() |
Божена Немцова (чеськ. Božena Němcová; іноді Нємцова; 4 лютого 1820, Відень — 22 січня 1862, Прага) — чеська письменниця.
Цитати з книжок[ред.]
Правду кажуть, хто хоче знаходити спільну мову з дітьми, той має сам стати дитиною.[1] |
Пам'ятай, дівчина, терплячий завжди виграє.[1] |
Буває, легше говорити з царем, ніж з псарем.[1] |
Радості більшої, ніж радувати інших, немає.[1] |
Мені здається, що з людьми — як з травами. За однією далеко ходити не треба, скрізь її знайдеш, на кожному лузі, на кожній межі. За іншою ж доводиться забиратися в гущавину лісу і розшукувати її під опалим листям; неможливо підрахувати за працю полізти за нею і на круті гори й на дикі скелі; увагою не звернеш на терен і колючки, що часом перегороджують шлях. Зате така травичка мені у сто разів дорожче.[1] |
А без турботи жодна людина не проживе: одного гнітить одне, іншого — інше, всякий несе свій хрест, та не всім він по плечу.[1] |
Людина швидше помре, ніж відмовиться дізнатися, що від нього приховано; а загляне під кришку — там нічого і не виявиться.[1] |
Як себе не поведеш, від наклепу не втечеш — споконвіку так.[1] |
Так воно і ведеться на білому світі: куди не глянь, усюди горе і страждання, і у великих і у малих. А ні, так людина сама їх собі вигадає.[1] |
Хороша розповідь не те що два рази — скільки завгодно можна слухати, не набридне.[1] |
Чоловіки починають цінувати дружин тільки коли їх немає вдома.[1] |
Примітки[ред.]